Труфан Катерина. Конкурс драбблів
Бункер
Люті сірі очі дивилися, як Майстер налітає спиною на бетонну колону, вигинаючися від удару. Болючий хруст луною відбився від стін. Важке тіло мішком гупнуло об підлогу.
Нажахана полонянка застигла, ніби про щось роздумуючи. Торкнулася обличчя, відчуваючи як з очей стікають краплі крові. Світ навколо раптово згас.
Нажахані сірі очі дивилися на Майстра. Тіло пронизував біль від ланцюгів та металічного кокона, що оперізував все тіло, наче лялечку.
Майстер, спираючись на ціпок, підійшов, аби вдягнути на обличчя металічну маску, закриваючи таким чином рот.
Чоловік шкутильгаючи вийшов, кинувши злий та холодний погляд на свою підопічну.
Двері Бункеру зачинилися.
