2025. Конкурси
Digital Art з ШІ
Веселі вірші про зиму
Війна, кохання, перемога
Вчитель, який змінив моє життя
За 28 днів весна, кохання…
Зимовий конкурс
Конкурс драбблів
Конкурс одноактних п'єс
Поетична Хвиля
Солодкий літературний конкурс
Тварини – наші друзі, а не іграшки
Читай, малюй, вигравай
Що відбувається у темряві
Малиновський Орест. Конкурс драбблів
0
Поділитися:
– Дякую, – каже неочікувано.
– Що? – брови її здіймаються, а губи розтуляються, не розуміючи, що коїться.
– Хотів подякувати тобі за те, що допомогла, – потирає потилицю, збираючи слова до купи. – Пробач, але мушу йти. Бувай, і ще раз дякую!
Його слова врізаються в душу дівчини. Раніше не чула від нього цього приємного слова. Вкриває її серпанком щастя. Сильно окриляє і підштовхує вперед. Дає бажання жити далі. Проста вдячність, але така сильна та могутня, що здатна підняти тебе до небес.
“Чому раніше не казав?” – танцюють сумніви у ній. “Мабуть, не цінував, а зараз… Зрозумів”, – тендітна посмішка вкрила обличчя. – Дякую!!!