Синдром відкладеного життя: чому ми відтерміновуємо щастя?

Чекаєте слушного часу, щоб реалізувати свої мрії та життєві цілі? Все обіцяєте собі почати нове життя “з понеділка”, який так і не настає? Ймовірно, ви маєте синдром відкладеного життя – психологічний стан, при якому людина живе в постійному очікуванні щасливого життя. При цьому вона завжди шукає виправдання для того, аби відстрочити моменти для радості: “схудну, тоді й одягну бажану сукню”, “вийду заміж/одружуся, тоді й буду щасливою/им” тощо.

Причини синдрому відкладеного життя

• Страх невдачі: людина боїться ризикувати, тому відкладає дії, щоб уникнути можливої ​​поразки.
• Невпевненість у собі: людина не вірить у свої сили та здібності, тому їй складно розпочати роботу над своїми цілями.
• Відсутність чіткої мети: людина не має чіткого уявлення про те, чого хоче, тому їй складно сформувати план дій.
• Прокрастинація: людина схильна відкладати справи на потім, що заважає їй досягти своїх цілей.
• Перфекціонізм: людина прагне до досконалості, тому боїться розпочати роботу, щоб не допустити помилок.
• Нестача мотивації: людина не відчуває достатньо мотивації, щоб розпочати роботу над своїми цілями.

Які наслідки може мати синдром відкладеного життя?

Людину супроводжуватиме почуття невдоволення собою через усвідомлення втрати можливостей і нереалізованого потенціалу. Це може призвести до появи тривоги та емоційної незрілості, коли особа стикається з труднощами в процесі прийняття рішень та вирішення проблем. Невміння радіти справжньому може виникнути зі зростаючого порівняння себе з іншими, особливо з тими, хто вважається більш заможними, успішними та доглянутішими. Ця потреба у порівнянні може зростати через почуття безсилля та невизначеності щодо власної життєвої ситуації. На цьому фоні може з'являтися ізольованість, оскільки людина може вважати, що інших не варто обтяжувати своїми проблемами, що ускладнює пошук підтримки та розвиток віри у власні здібності та потенціал.

Як подолати синдром?

• Вчіться радіти життю тут і зараз: шукайте приємні моменти у кожному дні.
• Хваліть себе за будь-які успіхи, навіть незначні, та проявляйте емпатію до себе.
• Плануйте з вечора наступний день, створюйте графік активності: це допоможе позбутися прокрастинації.
• Сформулюйте свої цілі та мрії. Пропишіть план із чіткими пунктами, що потрібно зробити для їхнього досягнення. Нехай маленькі кроки допоможуть прийти вам до великої мети.
• Усвідомте, що помилки – це частина процесу розвитку. Це допоможе вам позбутися страху провалу та перфекціонізму.
• Заручіться підтримкою близьких, ментора або психолога.
• Не крадіть час у себе самого: розпочніть діяти вже сьогодні.