Микита Рижих. Добірка віршів «З рук випадає...»

Микита Рижих. Добірка віршів «З рук випадає...»

***
Червоний світлофор
Не переходь дорогу
Ніколи

***
Життя у хворобливих
Цяточках
Осіннього листя

***
З рук випадає папка з документами 
Я щоразу хвилююсь перед важливим звітом
Ампутоване серце ніяк не дає про себе знати 
Десь далеко твою ягодицю цілує хтось інший 
Але мені на це начхати мої щоки занадто холодні для сліз 
Я криваво викинув тебе у відро для сміття
Мої вени та капіляри більше не зігрівають тіло 
Я викинув тебе геть разом із моїм серцем
Але чому ти як і раніше живеш усередині моєї голови попри все

***
Крадькома крадуть нічні квартали
Чорні люди сірих почуттів
Котрі жужіль тиші покарали
Громом крику скошених життів

Кожна мить буття тепер фіаско
Виживання проти небуття
Рваноцвіття часу пані казко
Щохвилинно нині без пуття

Сірний крик на білих зморшках снігу
Чорні люди й сирість сіроти
Падають у простір мамалигу
У очах нового сироти

Смерті рик на чорних крилах бомби
Що куди навіщо хто помер
Сонце застилають гетакомби
Серед марсіанських атмосфер

Леді смерть чавун млина і паска
Поні пані казка автомат
Де тут перемога де поразка
Над усім тяжіє каземат

***
Військово поетична криза постаті
Буквар перетворюється на book war
Птах на страх
Біль на смерть

Інтуітивні посмішки у відповідь на смс 
Яке більше ніколи не прийде

***
Наративи зради

Умлаут метелика
Коло диференціації берега 
Патетика зелені
Рясніша біля води

Паштет почуттів
Пін'їнь 
Змішують з синім
Жовтошкірі зморшки
Новорічного різдвяного
Мандарина

Помідори настряні
Настояні в горнятках
Крові

Град Ворошилова
Місто сонця


***
Волт Вітмен також помилявся. Волт Вітмен мав рацію:
дві речі стали однаковими з волі чи проти волі. Чия воля наказує речам бути іншими, бути різними, бути однаковими? Дві речі намагаються бути схожими. Дві речі можуть бути різними. Дві речі не схожі.

***
Ви запізнилися - сказала продавчиня і викинула штрих код мого серця до смітника. Супермаркет закрився на довічну перерву, хмари впали на голову від порожнечі краси.
Птахи заспівали мовою мовчання.
Кожен втрачений атом став яскраво блищати під сонцем.
Скубі Ду помер усередині шлунка, загадковий туман, туманна таємниця, страх перед кішкою, що веде в потойбіччя, штрих код серця. Оплата готівкою за смерть - коробку з сюрпризом. Продавчиня провела інвентаризацію душі та посміхнулася

***
набуває напуває
валиться велиться
автомат ще одного вбивці

***
Відкрий мене як сніговий полюс
Винятково святково
Розкрий мене наче книжку про поплюкс
Із якого тобі довелося впасти на
Мої коліна жорсткі та грубі

Збери мене
Вигадай мене за власним хотінням
Забери мене
Адже більше мені тут робити нічого


Читати також