Микита Рижих. Добірка віршів «Небо рухається»

Микита Рижих. Добірка віршів «Небо рухається»

***
Небо рухається
Мураха погляду впадає у сугестію життя
Провалля життя після дорослішання

Постарілі діти рушають у прірву
Ту прірву з якої все почалось

Залізний зуб посмішки переслідує незрячих
Попільний ескіз серця б'ється по справжньому

Хто кому випав у життя тієї миті коли мільярд природних випадковостей зійшлися разом?
Статеві вікові фізичні (etc...) випадковості думки над прірвою існування
Екзамен миттєвості клаптик очей поспіх дотику
А над головою небо у безперервному русі

***
що ти бачиш
внутрішнє кошеня приноситиме в зубах вранці тапки дияволу в обмін на
житлоплощу з вайфай
 
що ти бачиш будучи сліпим
сексуальна радість притисненого котячою лапою до підлоги мишеняти
порнографія ненависті кишками назовні
сонячні зайчики з'їдені повітряними вовками
 
що ти бачиш
покійний син щоночі приходить уві сні в сльозах і просить воскреснути

***
Божа корівка сказала диявольській попелиці
Дегуманізуючи противника дегуманізуєш себе
У кінці кінців навіть справжня журналістика
Перетворюється на метання каках на ворога
По типу нарешті мурашник намок у параші
Відтак божа корівка припинила сипати молитовні
Прокльони на диявольську попелицю
І та перетворилася на попіл
Який віднині шанують усі комахи
І який ще довго шануватимуть комахи
Допоки не розпочнеться нова комашина візня

***
Він сказав давай зробимо це в місіонерській позі
Відтак стало тихо
Чорна волосина впала на білосніжне простирадло

Що віднаходить рука у руці
Що винаходить губа на руці
Що відкриває клапан серця
Що відсікає сльоза

Яку щоку підставляв ієшуа
Яку щоку ляпаса отримує
Кожен із нас

Двері спальні було вибито з серця
Цвях відчаю забитий до перед
Серцевого клапану разом із болем

***
Не чисть мене
Нечисть мине
На честь мене
Хвиля віднесе
Час від нас
І привітається
Не сьогодні
Напевно завтра

***
Вони назвали це тимчасовим прихистком
Не здогадавшись що вічного повернення не існує

***
Ось осінь прийшла
Зозуля кува про дім
Самотнє листя


Читати також