Вірш: Біжи, москалю, біжи. Богдан Фекете
Біжи, москалю, біжи
Біжи від тої біди
Яку ти тут наплодив
З тої землі де зогнив
Твій брат і твоя сестра
Сука була, ще та!
Біжи від жіночих сліз
Біда тобі буде скрізь
Від Чопа і до Зорі
Прокляті вдень і вночі
Ти та твої вожді
За те що у світлі дні
Мирним дворам, котрі
Бачили сенси в житті
А не у мертвій русні
Ти розруху приніс і бої
Наша свобода в броні
Ти поїдеш звідси в труні
Біжи, москалю, біжи
Ти наш ворог тепер на віки
Відвернулись від тебе зірки
Родять в муках твої жінки
Не приймає земля кістки
Догорають твої свічки
Станеш попелом, станеш ніким.
Біжи, москалю, біжи
Бога нашого так не гніви
Забирай з собою гріхи
Звільни наші мирні світи
Де розкидав гнилі лантухи
І насрав в газдівські хати
Цей вантаж також забери
Можна раз у ріку ввійти
Змінивши її на піски
Але мозок свій увімкни
І побачиш, що на віки
В пеклі маєш вільні квитки
Де надінуть тебе на кілки
