Біографія Джека Ліндсея
Джек Ліндсей – британський письменник, критик, політичний діяч – народився 20 жовтня 1900 року у місті Мельбурн (Австралія).
Він був старшим сином художника, скульптора і письменника Нормана Ліндсея. Молодший брат Джека, Філіп, був австралійським письменником, автором історичних новел.
Шкільні роки його пройшли у місті Брізбен, столиці штату Квінсленд. Вищу освіту здобув у Квінслендському університеті. У 1920-х він друкував розповіді та вірші у популярному австралійському тижневику «The Bulletin», а також редагував літературні журнали «Vision» (разом з батьком Норманом Ліндсеєм) та «London Aphrodite».
У 1926 Джек Ліндсей виїхав з Австралії до Великої Британії. У Британії жив спочатку в Ессексі, потім – у Корнуолі. Ліндсей примкнув до лівих партій, писав для «Left Review», наприкінці 1930-х приєднався до Комуністичної партії Великої Британії, ставши її членом у 1941. Він почав писати романи, живучи в Корнуолі.
Під час Другої світової війни служив у британській армії.
Джек Ліндсей помер 8 березня 1990 року в Кембриджі (Велика Британія).
Творчість Джека Ліндсея
Джек Ліндсей писав про життя різних верств англійського суспільства середини 20 ст. Перекладав з античної (Аристофана, Горація) і слов’янських літератур, зокрема поезії Т. Шевченка, творчістю якого захоплювався, – «Заповіт», «Якби ви знали, паничі», «На панщині пшеницю жала», «Садок вишневий коло хати», «І золотої й дорогої», «Ой діброво – темний гаю!» (дві останні – вперше англійською).
Автор книг «A World Ahead. Journal of a Soviet Journey» («Світ майбутнього. Щоденник подорожі по Радянському Союзу») та віршованого циклу поем «Three Leters to Nikolai Tikhonov» («Три листи до Миколи Тихонова»; обидві – Лондон, 1950), в яких розповів про своє перебування в Україні у червні 1949, зокрема й про відвідання Літературно-художнього музею Т. Шевченка у Києві.
Джек Ліндсей написав романи «Ми повернемось» (1942), «Вище за страх» (1943), збірка віршів «Другий фронт» (1944), які мають антифашистське спрямування.
В романах «1649. Історія одного року» (1938), «Люди сорок восьмого року» (1948), «Багаття у Смітфілді» (1950), «Місто-потвора. Лондон часів Д. Дефо 1688–1730» (1978) показав боротьбу народних мас. Епопея «Британський шлях» (1953–1963) – про сучасну Англію, про всезростаючу роль її робітничого класу.
Виступає як публіцист, літературознавець (монографії про Ч. Дікенса, 1949; Дж. Мередіта, 1955; кн. «Трубадури і їхній світ XII і XIII століть», 1976), історик (праці про У. Тайлера, 1964), мистецтвознавець (дослідження про Г. Курбе, 1973; та ін.).
Твори
Критика
