Наталя Лівицька-Холодна. Припасти знов до рук коханих
Припасти знов до рук коханих,
Почути знов твій любий сміх
І знать, що, завжди мною п’яний,
Ти все шукаєш уст моїх.
Було і є, і вічно буде
Це свято соняшних утіх:
Твоїх палких обіймів чудо
І ніжність пестощів моїх.
Твори
- Весняним громом прогрими
- Мені очей звести несила
- О ні, не хочу ні Верлена
- Припасти знов до рук коханих
- Сім літер, що палають в слові «Україна»
- Такий похмурий вечір нині
- Цвіте тобою кожна ніч
- Чорний колір — колір зради
Критика
