Драматург

ДРАМАТУРГ (старогрец. dramatikos)
Англ.: playwright, literary director, dramaturg; нім.: Dramatiker, Dramaturg;
ісп.: dramaturgo; франц.: dramaturge.
1. Традиційне значення
Драматург – автор драм (комедій і трагедій). До речі, Мармонтель говорив про
“Шекспіра, яскравий приклад для драматургів” (Marmontel, 1787). У Франції узвичаївся термін auteur dramatique (театральний автор).
2. Сучасний галузевий термін
Драматург (у значенні 1 як калька старогрецького слова і відповідник до німецького Dramaturg) у наш час вказує на поняття літературнотеатрального радника
в складі трупи, режисера та відповідальну за поставу особу.
Першим драматургом вважається Лессінг. Його збірник критичних статей і теоретичних роздумів “Гамбурзька драматургія” (1767 р.) започаткував німецьку традицію теоретикопрактичної діяльності на етапі підготовки та остаточного визначення постави твору. У німецькій мові (на відміну від французької) розрізняється Dramati
ker (той, хто пише п’єси) і Dramaturg (той, хто готує сценічну поставу та її реалізацію). Іноді ці дві функції виконує одна особа (наприклад, Брехт). У Німеччині “драматург” широко вживається саме у цьому значенні. У Франції в наш час дедалі частіше зустрічаємо цей термін у значенні особи, що працює водночас як режисер.
3. Невизначеність функції драматурга
Якщо у театрі драматург користується правом “громадянства” (у Франції лише
нещодавно з’явилося поняття цього права водночас із його запереченням з боку низки діячів), то йому належить:
• відбирати п’єси для програми відповідно до сучасних проблем та інших потреб; комбінувати тексти, задумані для одної постави.
• знаходити документацію про твір та середовище його створення; при потреби
видавати друком документаційну програму (не забуваючи пояснювати заздалегідь
окремі тексти).
• адаптувати або модифікувати текст (монтаж, колаж, скорочення, повтори); у крайньому випадку перекладати текст самому або у співавторстві з іншим
режисером.
• акцентувати смислові переходи та вписувати інтерпретацію у загальний (соціальний, політичний тощо) проект.
• брати безпосередню участь у репетиціях у ролі критичного спостерігача, бо
думки такого спостерігача виглядатимуть “свіжішими” від думок режисера; постійно цікавитися сценічною працею.
• забезпечувати зв’язок з потенційною публікою (форми пропагування).

4. Драматург: до- чи після- режисер?
Тривалий час драматурга вважали непотрібною особою або так званою особою
“до столу” в значенні “сендвіча” між акторами і режисером. Проте нині він невід’ємна одиниця трупи, навіть якщо й є режисери, якот, скажімо, Брехт, котрі нехтують драматургічним аналізом. Отож, не можна заперечити внесок драматурга в поставу – і на стадії підготовки, і в процесі її конкретної реалізації (гра актора, когерентність вистави, керування сприйманням п’єси глядачами). Упродовж останніх років драматург перестав виконувати функцію передавача дискурсу ідей. Він перетворився у помічника режисера для пошуку можливих сенсів твору.
Літ.: Tenschert, 1960, 1975.