Валентина Майборода. Вірші

Ранкова розповідь дівчинки

Знову, мамо, наснилися дрони,
В ночі темній летять по Вкраїні моїй!
Як же страшно, бо то не ворони,
 Там сльози та смерті людської носій.
        А на ранок наснились ракети,
        Вибухи, люди, машини і пелена.
        І від страху я біла лежала.
        Мамо, я не хочу, щоб снилась війна.
Я не хочу, щоб люди вмирали,
Я не хочу, щоб звичка була до війни.
Хочу Миру, щоб там не казали,
Щоб жили на Вкраїні її доньки й сини.
     Мамо, мамо, я спати боюся,
     Наяву і ввісні ця клята війна.
     Вже і вдень, і вночі я Богу молюся,
     Бо ненька рідненька одна лиш, одна!
Хочу, Боже, у школу ходити,
Щоб свята були і розквітли садки,
Боже, мамо, як хочеться жити
Вдома у мирі на віки віки.

Листи Миколаю

Листи писали діти Миколаю,
А ось бажання було одне на всіх.
Просили Миру і щоб закрив він небо,
І дім, щоб був, і мама, й тато, а ще сміх.
      Читав Святий з тремтячими руками,
       Було всього й до всього певно звик.
      Але такі малечі ті прохання
       Не іграшки, а душечки то крик.
Сидів і думав, як їм допомогти,
Щоб в кожну хату миру принести.
Звернувсь до Бога як же далі жити
Такі болючі діточок листи.
      Отвітив Бог Святому Миколаю:
     « Іди і в кожні ручки Миру поклади
      Ти донесеш я впевнений я знаю.
      В душі малечій ладу наведи.»
І ось вже ручечки той Мир тримають,
Малі долоньки щастя бережуть.
Радіють дітки і співають
І з Миром у майбутнє всі ідуть.

Хай всі знають про козацьку славу

Не кує зозуленька у гаю.
Вітер в полі на сопілку грає
Я співаю про козацьку славу
Україна їх не забуває.
    Підростають діти, виростають крила
    Козаків завзятих, то надія й сила.
    Й пісню заспівають і втримають зброю.
    Не йдіть, воріженьки, на Вкраїну з боєм.
Закувала зозуленька в лісі
Сонечко заграло у горісі,
Хай всі знають про козацьку славу
Й Україна радісно співає!

Не стара

Хто сказав стара бабуся?
Не стара, а спіла
Просто роки ті її
Лебедями сіли.
     Побіліли чорні коси,
     А про те шовкові
      Ніби чисті ручаї
      У своїй обнові.
Очі кажете не тії,
Не така красою,
А то дні все трудові
За її спиною.
     Йде не спішною ходою,
     А дали б їй джипа
    Стала б жінка молодою
     Розцвіла б липа.
 Пенсію як в депутата ,
То вона й за скаче
Не догнати тобі її 
Молодий козаче. 
     Хто сказав стара бабуся? 
      Не стара а спіла 
     Просто молодість її 
      Рано так поспіла.