Чому люди почали говорити? Учені вказують на конкретний ген
Вчені розраховують, що результати нового дослідження в майбутньому можуть допомогти у виявленні та усуненні проблем, пов'язаних із мовленням.
Вчені виявили особливий ген, який, на їхню думку, може бути пов'язаний з давнім походженням розмовної мови, що була ключем до виживання людей.
Мовлення давало нам змогу обмінюватися інформацією, координувати дії та передавати знання, що давало нам перевагу перед вимерлими родичами, такими як неандертальці та денисівці.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, припускає, що варіант білка, виявлений тільки у людей, міг допомогти нам спілкуватися по-новому.
Це «хороший перший крок до вивчення конкретних генів», які можуть впливати на розвиток мовлення та мови, каже Лайза Фінестак з американського Університету Міннесоти, яка не брала участі в дослідженні.
Можливо, те, що дізнаються вчені, колись допоможе людям із проблемами мовлення.
Генетичний варіант, на який звернули увагу дослідники, є одним із безлічі генів, «які сприяли появі Homo sapiens як домінуючого виду, яким ми є сьогодні», - сказав доктор Роберт Дарнелл, один з авторів дослідження.
Дарнелл вивчає цей білок під назвою NOVA1, який, як відомо, відіграє вирішальну роль у розвитку мозку, з початку 1990-х років.
Під час останнього дослідження вчені з його лабораторії в нью-йоркському Рокфеллерівському університеті використовували метод редагування генів CRISPR для заміни білка NOVA1, виявленого в мишей, винятково людським типом, щоб перевірити реальні наслідки генетичного варіанту.
На їхній подив, він змінив манеру вокалізації тварин, коли вони зверталися один до одного.
Дитинчата мишей з людським варіантом пищали інакше, ніж звичайні родичі, коли поруч з'являлася їхня мама. А дорослі самці мишей із цим варіантом інакше реагували на самку, ніж їхні звичайні побратими.
За словами Дарнелла, в обох випадках миші мотивовані говорити, але з людським варіантом вони говорили по-іншому, що ілюструє його роль у розвитку мовлення.
Історія мовлення та генетики
Це не перший випадок, коли ген пов'язують із мовленням. У 2001 році британські вчені заявили, що виявили перший ген, пов'язаний із розладом мови та мовлення.
FOXP2 був названий геном людської мови. Але хоча він бере участь у розвитку людської мови, виявилося, що його варіант у сучасних людей не є унікальним для нас. Пізніші дослідження показали, що він був спільним із неандертальцями.
Варіант NOVA1 у сучасних людей, навпаки, трапляється виключно в нашого виду, каже Дарнелл.
Наявність такого варіанту гена - не єдина причина, через яку люди можуть говорити. Ця здатність також залежить від таких чинників, як анатомічні особливості людського горла та ділянки мозку, що працюють разом, даючи змогу людям говорити та розуміти мову.
Дарнелл сподівається, що ця робота не тільки допоможе людям краще зрозуміти їхнє походження, а й зрештою призведе до появи нових способів лікування проблем, пов'язаних із мовленням.
За словами Фінестак, ще більш імовірно, що генетичні знахідки колись дадуть змогу вченим визначати на ранніх етапах життя тих, кому може знадобитися втручання в розвиток мовлення та мови.
