7 науково-фантастичних фільмів, які випередили свій час

Жанр наукової фантастики завжди був на крок попереду сірої та безрадісної реальності — і саме тому він завжди мав величезну популярність у читачів та глядачів. Згадуємо 7 сай-фай стрічок, які випередили час: від визнаної класики до шедеврів, що несправедливо провалилися.

Космічна одіссея 2001 року (1968) / 2001: A Space Odyssey

Фільм Стенлі Кубрика про космічну експедицію з пошуку таємничого чорного моноліту – філософська візіонерська повість без початку та кінця. Репутація «Одіссеї» у кінокритичних колах та серед колег режисера спочатку була суперечливою: у деяких рецензіях картину відверто висміювали, а Андрій Тарковський, наприклад, назвав картину «неприродною» та «стерильною». Втім, саме ці спекотні суперечки якнайкраще пояснюють феномен самого фільму. Його революційність полягає не лише в тому, що це складна та неймовірно гарна наукова фантастика про межі людської цивілізації. Набагато важливіше, що «Одіссея» змушувала і змушує людей стикатися в непримиренних дискусіях: діалогах про сенс фільму, про його переоціненість або, навпаки, непомічений потенціал, а також фанатські теорії та трактування. Це кіно, яке в'їдається в підкірку і живе своє життя, яке вже не залежить від великого екрану.

Той, що біжить по лезу (1982) / Blade Runner

Якщо «Космічна одіссея» і «Матриця» випередили час, але були зрозумілими глядачами, то доля «Того, хто біжить по лезу» виявилася набагато менш райдужною. Фільм ледве окупився у прокаті, а авторську відкриту кінцівку Рідлі Скотта замінили на компромісний та банальний фінал на догоду фокус-групі. Кіно критикували за зайву неквапливість, складні філософські теми та похмурість. Чи могли тоді припустити критики, наскільки революційними є питання, які порушує фільм, і декорації, якими пізніше надихатиметься не один творець у жанрі кіберпанк? Однак, як це часто буває в культурі, роки розставили все по своїх місцях: «Той, що біжить по лезу» не тільки обзавівся заслуженою кінцівкою і потрапив до списків кращих сай-фай стрічок епохи, а й навіть отримав конгеніальний сіквел.

Матриця (1999) / The Matrix

Символічно, що революційна «Матриця» вийшла на стику століть — 1999 року. Ревізія жанру крилася не лише у змісті (ключовому питанні «А що якщо весь світ це одна велика фікція?»), а й у формі. По-перше, це мультижанровий сай-фай: і стильний кіберпанк, і кунг-фу бойовик, і біблійна історія про обране. По-друге, справжній технічний прорив. Сестри Вачовські запровадили моду на bullet time (спосіб уповільненої зйомки, який використовувався для сцен ухилення від куль) і разом із фахівцями з ефектів модернізували комп'ютерну графіку. Глядачі одразу оцінили кіно: «Матриця» зібрала в прокаті 465 мільйонів доларів і стала культурним феноменом, який виявилося не так просто повторити. Ні іншим режисерам, ні самим творцям у наступних сіквелах.

Метрополіс (1927) / Metropolis

«Метрополіс» Фріца Ланга — один із найбільших та найдорожчих науково-фантастичних фільмів в історії кіно. У масових сценах тут було задіяно близько 30 тисяч осіб (хоча режисер спростовував цю версію і говорив лише про 300 статистів), на декорації витрачалися колосальні кошти, а після випуску та провалу стрічки студія Universum Film AG ледь не виявилася банкрутом. Навіть зараз, майже через сто років, «Метрополіс» виглядає напрочуд актуально і видовищно: монструозні будівлі, які перемелюють людей, як жорна, і голодний оскал капіталістичної машини надають і, здається, будуть надавати на нас той самий ефект, що і на сучасників Фріца Ланга.

Донні Дарко (2001) / Donnie Darko

Історія режисера Річарда Келлі — найсумніша у цьому списку. «Донні Дарко» справді випередив усі тренди, і тепер заслужено потрапляє у топи найкращої наукової фантастики століття. Просторово-часові петлі та паралельні реальності тут заплутувалися в один складний сюжет про підлітковий вибір. Прокатники не знали, як «продати» фільм глядачами, бо історія була надто нетиповою та сміливою. Як результат — фінансовий крах та статус культового фільму за кілька років. Ось тільки для самого автора його кар'єра стала драмою без хепі-енду. Після сай-фаю з Джилленхолом він зняв «Казки півдня», які теж виявилися незрозумілі для публіки, а після провального трилера «Кнопка» (2009) Келлі зовсім відійшов від справ.

Аватар (2009) / Avatar

Фільм Джеймса Кемерона — один із тих рідкісних випадків, коли революційна фантастика не лише знайшла свого глядача, а й круто змінила правила гри в індустрії. Графіка в «Аватарі» та технології захоплення руху надовго задали тренд сучасному Голлівуду, а алюзії на колонізаторську Америку вкотре довели, що навіть студійні блокбастери можуть розумно коментувати події минулого та сьогодення. Втім, у проривної франшизи Кемерона все тільки попереду: до випуску вже готується продовження, яке обіцяє бути розмашистішим за перший фільм, а плани студії з приводу майбутніх сіквелів йдуть на довгі роки вперед. Людина, яка подарувала нам не менш феноменального «Термінатора», точно знає, як освіжити жанр.

Зоряні війни. Епізод IV: Нова надія (1977) / Star Wars: Episode IV - A New Hope

Зйомки у пустелі, деталізовані моделі космічних кораблів та тонни гриму — про створення «Зоряних війн» не просто так пишуть цілі книги та випускають документальні фільми. Це кіно випередило час, бо режисер Джордж Лукас вклав у нього, здається, все своє життя. Кілька разів франшиза знаходилася на межі закриття, а продюсери та запрошені актори не вірили у її успіх. Проте масштабна космоопера про джедаїв несподівано стала хітом. Глядачі оцінили галактичний розмах історії та чарівний світ, який до цього важко було уявити на екрані. «Зоряні війни» довели, що потенціал наукової фантастики безмежний — аби у авторів вистачало сміливих (на межі з божевіллям) ідей.