Використання феєрверків слід обмежити: дедалі більше доказів того, що вони завдають страждань тваринам

Авторка: Клавдія Вашер, професорка біології поведінки Англійського університету Раскіна.

Тріск, шипіння і вибухи феєрверків, що лунають над головою, розливаючись фонтаном яскравих кольорів, вважають кульмінацією багатьох фестивалів і свят. Але чи замислювались ви коли-небудь над тим, як це впливає на місцевих диких тварин?

Страх, зокрема страх гучних звуків, глибоко вкорінений в еволюційну історію всіх тварин. Уникнення небезпечних ситуацій підвищує шанс на виживання. Наприклад, ховаючись від гучної грози або тікаючи від шуму падаючого каміння, тварина може врятувати своє життя.

Але від феєрверків нікуди не сховатися. Як воно диким тваринам, які тішать нас на прогулянках і під час пікніків, коли вони стикаються з таким повсюдним звуковим шквалом?

На жаль, вчені мало знають про те, як саме феєрверки впливають на тварин, оскільки за ними важко спостерігати вночі. Але те, що ми дізналися, викликає занепокоєння. Наше нещодавнє дослідження – одне з перших, присвячених впливу феєрверків на дику природу, – показало, наскільки фізично страждають тварини – в даному випадку гуси – від новорічних феєрверків.

Фізіологічні реакції можуть бути надійними показниками емоційного збудження тварин, завдяки ним дослідники можуть зрозуміти, розслаблена тварина чи налякана. Прискорення серцебиття і підвищення температури тіла – надійні показники стресу. У довгостроковій перспективі підвищене емоційне збудження є показником поганого стану тварин.

У нашому дослідженні ми вивчали фізіологічні реакції диких сірих гусей на новорічний феєрверк у сільській місцевості Австрії. Ми оснастили двадцять сірих гусей передавачами, що реєстрували середні показники частоти серцевих скорочень та внутрішньої температури тіла протягом двох хвилин.

Добову частоту серцевих скорочень і температуру тіла вимірювали щогодини 31 грудня та 1 січня і співставляли між собою та середніми значеннями за грудень і січень. У першу годину року, коли спостерігаємо пік феєрверків, у гусей різко підскочили пульс і температура тіла.

Порівняно із середніми показниками за грудень середня частота серцевих скорочень збільшилася з 63 до 124 ударів на хвилину – тобто на 96%. Водночас середня температура тіла підвищилася від 38°С до 39°С. 1 січня частота серцевих скорочень повернулася до звичного рівня між 2 та 3 годинами ночі, тоді як температура тіла не падала приблизно до 5 години ранку.

Фізіологічні реакції можуть бути викликані раптовими зльотами гусей під час феєрверку. Вони кружляли над своїм місцем ночівлі, поки врешті знову не приземлилися, що серйозно порушило їхній нічний відпочинок. Це також марна витрата дорогоцінної енергії в той час року, коли бракує їжі.

Цікаво, що у деяких піддослідних спостерігали інші реакції. У деяких гусей у відповідь на феєрверк не було підвищення частоти серцевих скорочень і температури тіла. Це свідчить про те, що, як і собаки, деякі дикі тварини менш боязкі, ніж інші.

Наші результати перегукуються з іншими дослідженнями про те, як феєрверки можуть впливати на птахів. Одне з цих досліджень показало, що у Нідерландах у 2007–2010 роках після новорічних феєрверків тисячі птахів протягом 45 хвилин злітали на висоту 500 метрів, що значно вище за денну висоту їх польоту, і це унаочнює руйнівний вплив феєрверків.

Після святкування Нового 2021 року в Римі знайшли сотні мертвих шпаків. Точні причини їхньої смерті невідомі, але ми знаємо, що гучні звуки викликають у тварин панічну реакцію, що може бути смертельною, якщо вони зіткнуться з перешкодою або загубляться і відіб’ються від своєї зграї.

Ми також знаємо, що дикі тварини страждають від хронічного стресу, мають проблеми з фертильністю та змінюють маршрути міґрації у відповідь на шум. Тварини також можуть бути більш чутливими до шуму, ніж люди, і мати інший слуховий діапазон.

Феєрверки і домашні тварини

Власники домашніх тварин добре знають про вплив звуків та світла на своїх улюбленців. У дослідженні 2019 року, проведеному з використанням онлайн-опитування, 52% власників собак заявили, що їхні чотирилапі друзі настільки бояться феєрверків, що починають задихатися, тремтіти, ховатися і тікати.

Чутливість до шуму може розвинутися у цуценят, але також може мати генетичну основу, причому деякі породи страждають більше за інші. Наприклад, у дослідженні 2015 року, у якому порівнювали 17 порід, було виявлено, що німецькі доґи найменше бояться гучних звуків, а норвезький бугунд – одна з найполохливіших порід.

Дослідження показали, що так само бояться феєрверків коти, коні, кролики та морські свинки.

Вплив феєрверків на стан менш популярних домашніх тварин, таких як папуги, рептилії, земноводні або навіть риби, взагалі не вивчався з наукової точки зору.

Безпечні для дикої природи альтернативи

Зважаючи на те, що ми дізналися про вплив феєрверків на дику природу, не дивно, що в деяких місцях вони взагалі заборонені.

У 2021 році популярна британська туристична компанія Centre Parcs вирішила назавжди відмовитися від феєрверків, щоб захистити дику природу, і натомість за допомогою освітлення перетворила територію своїх баз відпочинку на чарівний ліс. У січні 2022 року рада графства Герефордшир заборонила гучні феєрверки на власних територіях, почасти у відповідь на занепокоєння щодо безпеки тварин.

Також дедалі більшого поширення набувають альтернативи феєрверкам, такі як лазерне шоу або шоу дронів. Очікується, що протягом 2022–2027 років світовий ринок світлових шоу дронів зросте на 18,2%. Можливо, усвідомлення негативного впливу феєрверків на тварин зробить такі технологічні рішення ще популярнішими.

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «Fireworks: growing evidence they distress animals builds case to restrict use» в журналі The Conversation 1 листопада 2022 року.

Переклали Вероніка Алексєєва, Ірина Бачуріна та Каріна Липка.