(1924-1993)
У Кобо Абе не лише своєрідні переконання і вподобання, у нього власний унікальний почерк. Світ реальний і вигаданий у нього тісно взаємопов’язані. Уважний і вдумливий читач отримає велику нагороду, відчує глибину і багатство думок, справжню людяність японського прозаїка.
Починаючи з 50-х років ХХ століття К. Абе набуває слави яскравого представника авангардистської японської літератури та драматургії. За свої експериментальні твори, які об’єднали елементи гротеску та сюрреалістичної фантазії, митець отримав визнання як у Японії, так і за її межами. Вже у ранніх новелах Абе можна віднайти його улюблені художні прийоми, які надалі розвинуться та поглибляться у великих формах прози: включення фантастичного елемента задля більш випуклого зображення реального, притчова форма оповіді, сюрреалістичні метаморфози.
Окрім гротескних і фантазійних елементів, твори Абе містять і науково-технічний матеріал. Та це й не дивно, оскільки письменник закінчив медичний факультет Токійського університету і все своє життя був завзятим технофілом. У сукупності ці науково-технічні та сюрреалістично-фантазійні елементи і породили той змішаний стиль, що є характерним для всієї творчості Абе і який так приваблює читачів.
Твори
Критика
- «Навіщо спішити з утечею?», або Бранець абсурду (Матеріали до вивчення роману Кобо Абе «Жінка в пісках»)
- Полістилізм у контексті творчості Кобо Абе (на прикладі роману «Стороннє обличчя»)
- Самотність і свобода у прозі Кобо Абе
- Тема людини і суспільства у творчості Кобо Абе у контексті світової та японської літератури
