(1931-1980) Григір Тютюнник творчим скальпелем розтинає буття української нації. З усією індивідуальною неповторністю живуть і діють у його новелах персонажі - страждають, люблять, сумніваються, сподіваються, жахаються, розуміють, помиляються, радіють, нудьгують... Письменник створив власну естетичну концепцію, яка виражала мислення покоління шістдесятників. Григір Тютюнник - самородок української літератури, який правдиво показав людину в «чистому виді», з дитячою безпосередністю, що було характерним для нього самого. Письменник аналізує дійсність крізь призму найвищих вимог гуманізму. Прикметною рисою його індивідуального почерку є виключна увага до людської душі. Автор часто ставить героїв на гребені між життям і смертю, вибудовуючи філософський смисл ставлення людини до світу і до самої себе. Твори Критика
|