(1819–1892)
Спочатку Волта Вітмена не сприймали як поета, адже його творчість була позбавлена поетичної мови. Він не використовував метафори, рими, уособлення. В його творчості не було пейзажів і філософської патетики. І образна система Вітмена була настільки розгалуженою, що не кожен міг зрозуміти його творчість.
Волт Вітмен залишиться для багатьох поетом-реалістом. Як реалістичне мистецтво, поезія Вітмена базується на розкритті типових рис та явищ. Але реалізм Вітмена не той реалізм характерів, який відомий по класикам реалістичного роману. Це реалізм окремих рис - предметів та явищ, які не можна описати та змалювати, а скоріше треба визначити з найбільшою конкретністю.
Новаторська творчість Волта Вітмена поєднує в собі і романтичне прагнення злету душі (духовної свободи), і реалістичне ствердження повнокровного людського життя, гармонії людини, і розвиває деякі елементи майбутніх модерністських течій - містичне єднання зі Світовою Душею, інтуїтивні пошуки ритмомелодики в природі та музиці, використання образів та символів - все це через 2-3 десятиліття возведуть в культ символісти.
Твори
Критика
- Автобіографізм як один із змістоформних концептів творчості Волта Вітмена
- Двовір’я як філософсько-світоглядна домінанта в поетичному дискурсі Волта Вітмена та Богдана-Ігоря Антонича
- «Добрий сивий поет» з берегів Поменока (До вивчення творчості Волта Вітмена)
- Життєве та поетичне кредо Волта Вітмена
- Зоряна оптика романтизму: резонанси і дисонанси (випадок Волта Вітмена)
- Міфосимволіка часопростору у ліриці Волта Вітмена та Богдана-Ігоря Антонича
- Особливості рецепції Шекспіра у творчості Волта Вітмена
- Поетичний доробок Волта Вітмена крізь призму гендерної інтерпретації
- Про євангелізацію слова в поезії Волта Вітмена
- Своєрідність образної системи поезії Уїтмена
- Цикл Волта Вітмена «Діти Адама» у світлі квір-теорії