Павло Тичина. Гаї шумлять
Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся-дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Гей, дзвін гуде —
І здалеку
Думки пряде —
Над нивами.
Над нивами-приливами,
Купаючи мене,
мов ластівку.
Я йду, іду —
Зворушений.
Когось все жду —
Співаючи.
Співаючи – кохаючи
Під тихий шепіт трав
голублячий.
Щось мріє гай —
Над річкою.
Ген неба край —
Як золото.
Мов золото — поколото,
Горить-тремтить ріка,
як музика.
1913
Твори
- Арфами, арфами
- Блакить мою душу обвіяла
- Ви знаєте, як липа шелестить
- Не бував ти у наших краях!
- О панно Інно
- Не дивися так привітно
- Пам'яті тридцяти
- Там тополі у полі…
- Одчиняйте двері…
- Цвіт в моєму серці
- Гаї шумлять…
- Туман
Критика
- Як жив і творив Павло Тичина: біографія в цікавих фактах
- «Молюсь не самому духові – та й не матерії...» (вплив світових релігійно-філософських систем на духовну еволюцію Павла Тичини)
- «Офіційний» Тичина як ідеологема радянської епохи
- Поезія Павла Тичини крізь призму світобачення поета
- Зміна обличчя: Павло Тичина
- Новаторська поезія Павла Тичини
- «Падаю і знов іду»: крутосхили Тичининого шляху до Шевченка
- Павло Тичина – поет і блазень
- Фрагмент високого модернізму: «замість сонетів і октав»
- Павло Тичина та поети-модерністи
- Роль Павла Тичини у творенні естетичної парадигми соцреалізму. (До проблеми "митець і тоталітаризм")
- Почути Тичину
- Мелодія душі Павла Тичини
- «І ще в нас музики не досить»... (Синтез музики та слова у творчості Павла Тичини)
