Павло Тичина. Пам'яті тридцяти
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
21 (8) березня 1918 р.
Твори
- Арфами, арфами
- Блакить мою душу обвіяла
- Ви знаєте, як липа шелестить
- Не бував ти у наших краях!
- О панно Інно
- Не дивися так привітно
- Пам'яті тридцяти
- Там тополі у полі…
- Одчиняйте двері…
- Цвіт в моєму серці
- Гаї шумлять…
- Туман
Критика
- Як жив і творив Павло Тичина: біографія в цікавих фактах
- «Молюсь не самому духові – та й не матерії...» (вплив світових релігійно-філософських систем на духовну еволюцію Павла Тичини)
- «Офіційний» Тичина як ідеологема радянської епохи
- Поезія Павла Тичини крізь призму світобачення поета
- Зміна обличчя: Павло Тичина
- Новаторська поезія Павла Тичини
- «Падаю і знов іду»: крутосхили Тичининого шляху до Шевченка
- Павло Тичина – поет і блазень
- Фрагмент високого модернізму: «замість сонетів і октав»
- Павло Тичина та поети-модерністи
- Роль Павла Тичини у творенні естетичної парадигми соцреалізму. (До проблеми "митець і тоталітаризм")
- Почути Тичину
- Мелодія душі Павла Тичини
- «І ще в нас музики не досить»... (Синтез музики та слова у творчості Павла Тичини)
