Біографія Джона Фаулза

Джон Роберт Фаулз – відомий англійський письменник; один із найвідоміших письменників-постмодерністів – народився 31 березня 1926 року в невеличкому містечку Лі-он-Сі, що в графстві Ессекс, в 40 милях від Лондона.

Його батько був успішним торговцем цигарок. Джон навчався в Бедфордській школі де проявив себе здібним учнем та непоганим спортсменом. Згодом він став студентом Единбурзького університету, але в 1945 незадовго до закінчення Другої світової війни Фаулз покидає навчання заради воєнної кар'єри. Два роки він служив в морській піхоті, проте змушений був покинути це заняття так і не досягши чогось значного у цій сфері діяльності. Майбутній письменник вступає до Оксфордського університету спеціалізуючись у німецькій і французькій філології.

У 1950-1963 Фаулз спершу викладав в університеті французького міста Пуатьє англійську мову, а згодом він викладав в гімназії грецького острова Спеце, що став прообразом міста дії в романі «Маг» , а потім і в Лондонському Коледжі святого Ґодріка та ще кількох навчальних закладах Великої Британії.

У 1963 був надрукований його дебютний роман «Колекціонер». Він приніс письменнику славу та визнання. А успішна екранізація твору в 1965 режисером Вільямом Вайлером принесла ще й значний прибуток. Фаулз вирішив залишити викладацьку кар'єру і повністю присвятити себе своїй літературній діяльності. Вплинув на це рішення Джона і знайомий письменник Пол Скотт.

У 1966 друкується його другий успішний роман — «Маг» («Волхв»), друга редакція роману відбулася в 1977.

У 1968 Джон поселяється на півдні Англії в містечку Лайм-Реджіс. Письменник вирішує присвятити цим місцям на півдні один із найвідоміших своїх романів «Жінка французького лейтенанта» (в деяких перекладах «Коханка французького лейтенанта», екранізований у 1981), що був виданий 1969.

У 1970-х він працював у різних жанрах, що свідчить про його широке коло інтересів. Фаулз писав вірші, оповідання і повісті. Крім цього він займався перекладами з французької, написав адаптацію французької казки «Попелюшка». У 1974 була надрукована його повість «Вежа із чорного дерева». Цю саму назву мала і збірка повістей до якої увійшов цей твір. Відома також його інтерпретація середньовічної віршованої новели «Елідюк», яка входила в цю збірку. Значна частина цих творів відзначається глибиною філософської думки, що вигідно відрізняє письменника від багатьох інших його сучасників-белетристів.

У 1977 світ побачив ще один його роман «Деніел Мартін». У 1979 Фаулз отримав посаду завідувача міського музею в Лайм-Реджіс і займав її протягом 10 років, допоки в 1988 у нього не стався інсульт. Ще два значних романи письменник написав у 80-х рр. Це «Мантісса» (1982) і «Личинка» (1985).

Письменник був двічі одружений, перша дружина Елізабет померла в 1990 році.

«Колекціонер» — (The Collector, 1963) — перший надрукований роман Фаулза. Відразу приніс письменнику славу і став «візитною карткою» його творчості загалом. Це історія про молодого колекціонера Фредеріка Крегга, який ловить метеликів. Та отримавши таку можливість він ловить «метелика» своєї мрії — молоду гарну дівчину Міранду, за якою він давно спостерігає. Міранда в його підвалі стає «екземпляром» цієї колекції.

«Маг» — (The Magus, 1965) роман був написаний раніше «Колекціонера», але виданий пізніше. Головний герой, місце дії, час та деякі деталі є автобіографічними і взятими з життя самого письменника. Роман був екранізований в 1968.

«Жінка французького лейтенанта» — (The French Lieutenant's Woman, 1969), мабуть, найвідоміший твір письменника; значну роль у його популярності зіграв однойменний фільм, за мотивами цього роману, британського режисера чеського походження Карела Рейша. Його жанр можна назвати швидше «пародією» на любовно-історичний роман, аніж власне любовно-історичним романом. Це така письменницька гра з темами і жанрами, що часто зустрічається в творчості Фаулза, наприклад, повість «Енігма» написана у вигляді детективу, але не має характерної кінцівки і в ній прослідковується глибокий психологізм зображення персонажів. Роман «Жінка французького лейтенанта» переповнений авторськими відступами і роздумами з точки зору людини XX століття. Роман має три кінцівки за схемою психоаналітика Жака Лакана: уявне — символічне — реальне. Дія відбувається в середині XIX ст. Роман розповідає про забезпеченого і освіченого молодого чоловіка, який цікавиться палеонтологією, про те, як він розривається між справжнім коханням до жінки, яку всі вважають пропащою, і обов'язком джентльмена.

Роман був перекладений на 30 мов світу і був виданий багатомільйонним тиражем. Він приніс своєму автору світове визнання.

«Личинка» — (A Maggot, 1985) англійське слово «Maggot» має багато значень і передати його одним українським словом доволі важко. Але за твердженням самого автора, мався на увазі в першу чергу «процес визрівання», образно кажучи процес коли «личинка вилуплюється з лялечки щоб стати метеликом». А також це слово має таке значення: «примха», «дивацтво». Саме це хотів сказати автор назвою роману. Дія відбувається в Англії у XVIII ст. В романі розповідається про надзвичайні і загадкові події, що передували народженню матері-засновниці релігійної секти «шейкерів» — Анни Лі, прихильниці практики безшлюбності.

«Вежа із чорного дерева» — (The Ebony Tower, 1974) це повість відомого письменника, темою якої є люди мистецтва. Назва твору — це антипод відомого виразу Гюстава Флобера — «Вежа зі слонової кістки», що є образом мистецтва загалом, і мистецтва, як притулку митця. «Вежею із чорного дерева» вважає сучасне мистецтво епатажний і скандальновідомий старий художник Генрі Бреслі — що живе відлюдником у своїй садибі «Котміне», у Франції, є прихильником реалістичних напрямів у образотворчому мистецтві, хоча серед його колекції картин є і представники кубізму. На противагу йому поставлений молодий художник і мистецтвознавець — Девід Вільямс, який хоче створити статтю про відомого митця і який пише свої картини в абстрактному стилі. У Генрі Бреслі живуть дві молоді дівчини — «Миша» і «Потвора». Такі прізвиська їм дав сам художник. Вони доглядають старого і виконують всі його забаганки (про це багатозначно натякає він сам в розмові з Девідом). Між Девідом і Мишею виникає симпатія, довіра і якісь тепліші почуття, проте за його короткий час перебування в Котміне вони не встигають розкритись повністю. Ідея твору почерпнута з філософії екзистенціалізму — мета людського життя це прагнення створити якомога більше прекрасного у світі.

Джон Фаулз помер 5 листопада 2005 року в Лайм-Реджісі, графство Дорсет (Великобританія).

Біографія

Твори

Критика