Валер'ян Поліщук. Мила
Нехай модні поети викручують ноги,
Ганяючи краще твій подих на слово впіймати,
Хай брільянти в очі вкладають,
За пазуху мармур,
І під вії шовк.
А я простим, дитячим лепетом
Спіткнусь перед тобою і змовкну,
І на коліна упавши скажу
Таке просте, звичайне
І таке безмежне в коханні:
"Мила..."
Твори
Критика
- Валер’ян Поліщук та проблема авангардизму в українській літературі
- Один з «розстріляного відродження»
- Поет із покоління сіячів
Поділитися