​«Піжмурки»: «Карачун тебе, Церетели»

Режисер епохи 90-х

Олексій Балабанов є режисером епохи 90-х років XX ст. Він знімав фільми про цю епоху, бо вважав її динамічною та яскравою. Балабанов, арт-хаусний режисер, прославився, як творець бойовиків «Брат» (1997) та «Брат 2» (2000). У багатьох його фільмах дія відбувається у 90-ті роки. Ну і його фільми в переважній більшості драматичні та складні.

Але він зняв два фільми у нетиповому для себе жанрі – комедія. Це мелодраматична комедія «Мені не боляче» (2006) та кримінальна комедія «Піжмурки» (2005). У другому фільмі багато «мокрухи» та чорного гумору. І не сподівайтеся у цій бутафорії знайти позитивних персонажів, бо там ви не знайдете жодної адекватної людини. Та й сам фільм викликає різні почуття. Від відрази до гучного реготу. Але можете не сумніватися, що «батько російського кіно» Балабанов розповідає історії, з якими сам особисто стикався. Кримінальних авторитерів він знав достатньо, щоб знати, як про них знімати.

У зйомках фільму «Піжмурки» взяли участь найвідоміші російські актори: Олексій Панін (Сергій), Дмитро Дюжев («Саймон»), Микита Михалков («Михалыч»), Сергій Маковецький («Корон»), Григорій Сіятвінда (ефіоп), Андрій Мерзлікін (охоронець «Михалыча»), Віктор Сухоруков (міліціонер Степан). Також в епізодах знялися співак Гарік Сукачов («Мозг»), Олексій Серебряков (доктор), Андрій Панін (архітектор), Дмитро Певцов (адвокат), Рината Литвинова (офіцантка, секретар Катя) та інші зірки російського кіно.

Зйомки проходили у місті Нижньому Новгороді. З того часу стільки акторської слави не бачило місто. Останню сцену знімали у Москві. На акторів було нанесено гори гриму. Та озброєно, як мисливців. Таке озброєння Дмитро Дюжеву давало відчуття власної «крутості».

Гра у смерть

Сюжет «Піжмурок» простий, але не поверховий. Одного разу кримінальний авторитет Михалыч дає завдання Сергію (Олексій Панін) та Саймону (Дмитро Дюжев): дає валізу з доларами та відправляє їх за героїном. Але це завдання вони провалюють. Щоб повернути валізу з героїном, вони мають всього лише один день. Далі по сценарію Сергій та Саймон вбивають всіх інших героїв фільму, аби тільки знайти героїн.

Фільм названий багатозначним словом «жмурки». Спершу може здатися, що це дитяча гра піжмурки. Але насправді вона явно не дитяча. Слово «жмурик» мовою «уголовного жаргона» означає покійника. У фільмі «жмурки» сама гра нагадує російську рулетку. Сергій (Олексій Панін) змусив в неї зіграти Корона (Сергія Маковецького) та Балу (Анатолія Журавльова). Вони взяли револьвер та поклали в нього одну кулю. Потім гравець крутить барабан. Та стриляє собі в голову. Переможець виживає. Той, що програв, не виживає. Безумовно – виграв головний (анти)герой Сергій.

Прекрасно показано, як для бандитів немає нічого святого. Саймон (Дмитро Дюжев) набирає воду з старого ще автомату, але скляний стаканчик не ставить на місце, а кидає на землю. Сергій (Олексій Панін) вважає себе віруючим. Коли бачить храм, який видно через вікно будинку, то хреститься так, що здається лоб собі готовий продірявити. А потім починається така «мокруха», що та квартира стає залита кров’ю. Там помирає чорний ефіоп, який вважав себе віруючим та повторював часто «я русский».

Михалыч

На мою думку, позитивних персонажів Микита Михалков погано грає. Ну не підходить йому роль імператора Олександра III у фільмі «Сибірський цирульник» (1998), та дикторський голос Михалкова неприємно слухати. А у «Піжмурках» він зіграв просто неперевершено «нового русского» Михалыча. Він одягнений у «малиновый пиджак». Коли його син Владік (Владік Толочко) ходить серед трупів, то часто йому повторює: «Владик, не испачкайся». Михалыч має охоронця (Андрій Мерзлікін), який одягнений у форму ОМОН. А коли архітектор (Андрій Панін), робить камін і показує Михалычу з Владіком, то він починає диміти. І на це він архітектору говорить «Ну вот и все, карачун тебе, Церетели». Зураб Церетелі – це російський художник та скульптор грузинського походження. Був модний в Москві в 90-ті роки. Згадка Церетелі аналогічна Петросяну, коли згадують про несмак. «Карачун» сленговою мовою означає те ж саме, що і «кирдык» або «хана». Це означає, що за неякісну роботу майстра по камінах чекають неприємності. З цього всього Михалыч вимальовується суворим та грізним персонажем, але цим він і смішить.

Бандити при владі

Вся мокруха має значення тільки того, що у 2005 році Сергій став депутатом Державної думи, а Саймон його помічником. Разом вони володіють бізнесом з торгівлі цінними паперами. Секретарем у них працює Катя - офіціантка з бару. Михалич сидить у них на прохідній вахтером, а його син Владік, який вже виріс, є «хлопчиком на побігеньках».. Олексій Балабанов постійно повторював у своїх інтерв’ю, що він аполітичний. Але разом з тим міг показати у своїх фільмах політичні процеси.

Дмитро Тирусь