01-05-2017 Всё о кино 500

Живі класики: «Опівночі в Парижі»

Оскароносний сценарій

Час не можна повернути назад. Є тільки теперішній час. Але минуле ми можемо пережити та осмислити. Такий досвід переживання минулого, як теперішнього дозволяє нам зустрітися з постатями минулого. Класики літератури мертві, але у нашому досвіді вони можуть ожити.

Про таку зустріч розповідає нам режисер та сценарист «Опівночі в Парижі» «Midnight in Paris» (2011). За нього він отримав премії «Оскар» та «Золотий глобус» за найкращий оригінальний сценарій. Прем'єрний показ стрічки відбувся на 64 Канському кінофестивалі 11 травня 2011 року.

Золотий акторський склад

Окрім хорошого сценарію, ще однією причиною подивитися це кіно є акторський склад. Роль головного героя Гіла Пендера дісталася комедійному акторові Овенові Вілсону. Задля цього фільму він змінив амплуа на романтичного персонажа, за якого був номінований на найкращу чоловічу роль на «Золотий глобус». Роль його коханої Інес, з якою Гілу Пендеру збирався одружитися, зіграла канадська кіноакторка Рейчел Мак-Адамс. Адріану, в яку закоханий Гіл, зіграла французька оскароносна акторка Маріон Котіяр. В ролі гіда знялася Карла Бруні, в ті часи перша леді Франції. Колишня дружина Ніколя Саркозі.

Розмови з класиками

У фільмі розповідається про сценариста Гіла (Овен Вілсон), який приїджає відвідати місця, де у 1920-і роки жили і творили його кумири – Скотт Фіцджеральд, Ернест Гемінгвей, Луїс Бунюель, Сальвадор Далі, Пабло Пікассо та Гертруда Стайн. Одного разу він сідає до автомобіля і опиняється в Парижі минулого. Оговтавшись від шоку, герой починає жити подвійним життям, дні проводячи з нудною нареченою, а ночі - в оточенні своїх кумирів.

Спершу він знайомиться з Фіцджеральдом та його жінкою Зельдою (Елісон Пілл). Потім його ще більше захоплює знайомство з Гемінгвеєм. В цьому діалозі він говорить, щоб Гіл не боявся навіть з ним конкурувати та спонукав його до конкуренції. Ну бо якщо є один геній, то це ще не означає, що хтось інший не може його перевершити/ А хороша книга може призвести до заздрості навіть самого Гемінгвея.

- Ернесте, прочитайте роман, cкажіть про нього декілька слів.
- Я його ненавиджу!
- Ну ви ж його не читали!
- Якщо роман поганий – я його ненавиджу, а якщо хороший – я буду заздрити та ненавидіти.

Але з романом Гілу допомогла Гертруда Стайн (Кеті Бейтс). За допомогою письменників, художників та редактури Гертруди він здобуває впевненість у своєму письменницькому покликанні.

Іншою важивою зустріччю була з Сальвадором Далі, роль якого неперевершено зіграв Едріен Броуді.. Хоч Вуді Ален іронізує з художника сюреаліста Далі, але він з нього не кепкує. А навіть з іншого боку розкриває його геніальність.

У фільмі режисер показав, що класики є з тої самої плоті та крові. Вони такі самі люди, як ми і мало чим відрізняються від нас. Проте на основі їхньої геніальності ми зростаємо. Але для кожного різна епоха є «золотим віком». Детектив, якого найняв слідкувати за Гілом її батько Джон (Курт Фуллер) потрапляє в епоху Людовіка XVI.

А коли дивишся на прогулянки Гіла Пендера (Овена Вілсона), то Париж вражає своєю красою. Сцени прогулянок головного героя гарно зняті. Ну і він підтримує ідею продавщиці Габріель (Леа Сейду) пройтися під дощем. Бо Париж тоді стає ще прекраснішим.

Може здатися, що нам українцям далеко до Парижа. Але коли я ходжу вулицями Львова, то переді мною оживають Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський, Дмитро Донцов, Мартін Бубер, Станіслав Лем, Йозеф Рот, Іван Труш, Лесь Курбас та інші. Ось такі наші далекі близькі.

Дмитро Тирусь