27-07-2022 14

Ельфріде Єлінек (Elfriede Jelinek)

(нар. 1946)

Традиційно ранню творчість Ельфріде Єлінек пов’язують з філософією Ролана Барта. У 1970 р. з’явилося її есе «Die endlose Unschuldigkeit» (Безкінечна невинність), яке Марліс Янц розглядає, як своєрідне самопереконання, з якого і міг розвинутися своєрідний стиль письма. У цьому есе Єлінек викладає своє розуміння бартівської концепції тривіального міфа, і саме згідно з цим розумінням визначає завдання своєї творчості.

Звертаючись, так само, як і Р. Барт, до суспільного дискурсу, Е. Єлінек доводила «міфологічну» природу явищ повсякденного життя, тобто розкривала підміну змісту узвичаєного в суспільній практиці знаку іншим знаком, у такий спосіб демонструючи заідеологізованість мови, яка оперує вторинними знаками.

У своїх прозових творах письменниця поступово переходить від зображення часткових аспектів суспільного життя до намагання зобразити суспільство в цілому, в усіх складностях очевидних і прихованих процесів, які ним керують, центральне місце серед яких посідає процес капіталістичного виробництва. Людина з її пристрастями та почуттями ніколи не зображувалася у творчості Е. Єлінек реалістично - наприклад, своїх театральних персонажів письменниця розглядає тільки як засіб організації тексту, тільки необхідну умову, виконання якої уможливлює говоріння зі сцени, те саме стосується і її прози.

Біографія

Твори

Критика