(1949-1982)
Як зазвичай вважають, феномен Грицька Чубая був витворений культурним Львовом 1970-х років періоду глухого застою в суспільному та культурному житті нашої країни. Проте не слід забувати, що до Львова Грицько Чубай приїхав уже цілком сформованим поетом, зрілим майстром, що, між іншим, одразу ж забезпечило йому визнання серед тамтешніх інтелектуалів.
Талант Грицька Чубая вповні розкрився в юні роки на його батьківській землі. Рання творчість поета цілком і переконливо засвідчує геніальну обдарованість її автора, виявляє становлення яскравої творчої індивідуальності. Поема Чубая «Вертеп» постає на цьому тлі твором-апофеозом.
У філософських роздумах поет хвилюється про долю світу людської цивілізації, яка загрожує перетворитися на самовдоволену споживацьку спільноту з атрофованими поняттями моральності та честі.
Твори
- Я ніколи ні про що не запитував...
- Скрипучі двері пам'яті причинено...
- На видноколі гроняться вже хмари...
- так спроквола надходить...
- Театр
- Він
- Коли до губ твоїх
- Після кіно
- Дон Кіхот
- Вечір
- І знов нестерпно тихо настає
- Рушник
- Вечір (День відходить, кудись поквапившись)
- Безсоння
- Музика
- Сьогодні
- дерево парадоксальності
- Ой, дивні, та предивні...
- Гіпноз
- Новорічне
- Таємна тиш вечірніх перевтілень...
- Пташка
- столочили зажурені маки вечора...
- Притча про автопортрет
- Вдосвіта
- Останній грім давно скотився з даху...
- а я тебе давно уже забув...
- але ти також радість
- відлуння дзеркала
- Моя задихана коридо
Критика
