(1929-2023)
Всесвітню популярність Мілану Кундері приніс роман «Нестерпна легкість буття» (1984). Сьогодні він є автором близько десятка книг. Практично кожен текст, що виходить з-під його пера, стає бестселером.
На західноєвропейських теренах Кундера репрезентує тип посттоталітарного митця — з тоталітарним досвідом і вихованням. Він цікавий численними спробами переосмислення цього досвіду, своєрідної відмови від нього.
Автор не спрямовує свій викривальний пафоса проти режиму, його дисидентство — це збереження власної чуттєвості в часи тотальних заборон. Мало кому з письменників його покоління вдалося не проміняти еротизм на жорстоку сатиру, уникнути самобичування та звинувачення інших, а писати про вічне або ж мінливе кохання. М. Кундера пише сюжетні твори з багатьма персонажами, подіями, сплетіннями. Музичні гени та освіта дають йому можливість творити текст із кількома темами, які чергуються, звільняють місце одна одній.
Митець постійно піднімає проблему самоідентифікації людини, пропонуючи різні варіанти відповіді. Цю проблему автор розкриває, показуючи особисте життя героїв, їхні спроби віднайти справжню свободу для реалізації своєї особистості в усамітненні, ідилії кохання та омани.
Твори
Критика
- «Kafka was born in Prague»
- Екзистенційні тенденції у творчості Мілана Кундери
- «Новий роман» Мілана Кундери: теорія і практика
- Образно-стильова палітра та проблематика твору М. Кундери «Нестерпна легкість буття»
- Поетикальні домінанти творчості Мілана Кундери (На матеріалі романів «Неквапливість», «Справжність»)
- Сучасне переосмислення міфу про Велике Повернення у романі Мілана Кундери «Невідання»