(1894-1956) Довженко — письменник яскраво вираженого мистецького синкретизму. Він мислив категоріями багатьох мистецтв, найперше — кіно, живопису, монументальної скульптури, що давало йому широкі можливості як тонкого відтворення людської психіки, так і глибокого філософсько-художнього синтезу. Істотна риса стилю Довженка — здатність до конденсованого письма. Для О. Довженка властиві висококонцентрованість художнього мислення, оригінальність, глобальність образності, зумовленої естетичними поглядами митця, що не приймав сірого побутописання, а обстоював мистецтво піднесене. Довженко - натура активна, підвищено емоційна, чутлива до болю і до краси, з тонким відчуттям природи, із величезною силою фантазії, стійким типом цілісного та образного сприйняття дійсності, з властивостями асоціативного мислення, романтик за складом своєї художньої свідомості. Твори Критика
|