Заза Пауалішвілі

З чого усе почалося? Що стало для Вас вирішальним поштовхом?

Думаю, з народження, більше того, я можу сказати це абсолютно впевнено. Мені здається, що митець – це така собі чаша, яка наповнюється навколишнім простором, а потім, коли стається той «поштовх», про який Ви говорите, вміст цієї чаші, розливаючись на папір, стає вмістом книги. А поштовх... поштовхом може стати все, що завгодно. Хотілося б думати, що у мене це був один із квітнів, але навряд чи скажу який з них.

Яку книгу варто прочитати кожному, і чому?

Тут складно відповісти настільки конкретно, наскільки конкретно звучить це питання, та й радити комусь – це невдячна справа, проте відповім так: кожному варто прочитати книгу, яка зможе пробудити свій власний світ уяви. Тому, я побажаю читачам знайти таку книгу і, звичайно ж, прочитати її.

Найяскравіша згадка дитинства?

Очерет. Я заходжу в очерет і розумію, що зі мною це вже відбувалося.

Які асоціації викликає у Вас слово «щастя»? І що воно означає особисто для Вас?

Я не знаю... але, здається, я відчував його, як і бачив абсолютно щасливих людей. Свого часу я знімав проект під назвою «Щастя»: це були портрети людей з особливими потребами, і, як не дивно, саме ці люди, попри все, здавалися щасливими, ніби діти. Тому, на це питання набагато краще і чесніше відповіла б дитина.

Що для Вас є джерелом натхнення? Звідки його черпаєте?

Як це не просто звучить, але з життя. Подорожі, зустрічі, знайомства, нові відкриття – це саме те, що надихає особисто мене.

Що нового і цікавого Ви відкрили для себе останнім часом?

Велику кількість прекрасних «нових» людей, здатних до дії, спроможних змінювати навколишній простір. Мені здається, що разом вони надзвичайно потужна сила, хоч поки що мало хто з них про це здогадується, вірю, що вкупі вони здійснять великі зрушення.

Яку пораду Ви б могли дати тим, хто перебуває у стані «душевної пустоти»?

Наповнювати себе. Скидати несправжні, оманливі речі, виходити з дому, мандрувати світ за очі… власне, шукати все те, що наповнює і наповнюватися.

Якби Вам випав шанс наново прожити якийсь день із минулого, чи скористалися б Ви ним? Чому?

Багато днів із минулого я наново переживаю у власній пам'яті. Думаю, що мені цього достатньо. Мене більше цікавить майбутнє, набагато більше. Тому, я із задоволенням проживу якийсь день із майбутнього.

Який із написаних Вами творів є улюбленим?

Про це надзвичайно важко говорити, особливо коли це стосується тебе і твоїх віршів. Але, певно що, останні, адже вони написані мною таким, яким я є зараз. Далеко не факт, що й завтра я залишуся тим самим, із тими самими віршами. Або вірші, що в певний момент часу пов'язують з чимось далеким і ностальгійним. Проте зараз, напевно, найважливіші для мене ті, що завершують мою тільки-но віддруковану збірку «Реґіна Ольсен», як певний підсумок, як останні слова, сказані в ній...

...

з ходою своєю що проста і легка
нести свою ношу поки тече ріка
вірити Богові поки ще Він живий
і слухати як шепоче річковий прибій

іти без страху між старих її берегів
доки Господь випасає отари биків
крізь тихі міста з вузьких вулиць і площ
тонкими мостами без прощ

неси свою ношу що проста і легка
з ходою якою тече ріка
іди без страху крізь отари биків
доки Господь між старих берегів

Сторінка автора у вк - https://vk.com/id7758712

Сторінка автора у фб - https://www.facebook.com/zaza.paualishvili