Олександр Олесь. Айстри
Опiвночi айстри в саду розцвiли
Умились росою, вiнки одягли,
I стали рожевого ранку чекать,
I в райдугу барвiв життя убирать
I марили айстри в розкiшнiм пiвснi
Про трави шовковi, про сонячнi днi,
I в мрiях ввижалась ïм казка ясна,
Де квiти не в'януть, де вiчна весна
Так марили айстри в саду восени,
Так марили айстри i ждали весни
А ранок стрiвав ïх холодним дощем,
I плакав десь вiтер в саду за кущем
I вгледiли айстри, що вколо тюрма
I вгледiли айстри, що жити дарма,
Схилились i вмерли I тут, як на смiх,
Засяяло сонце над трупами ïх!..
1905
Твори
Критика
