Олександр Олесь. Ярослав Мудрий
Після ката Святополка,
Що замучив трьох братів,
Брат четвертий на престола,
Ярослав розумний сів.
Святополком Окаянним
Все зруйновано було.
Бідувало бідне місто,
Бідувало і село.
І усю свою увагу
Ярослав зверкув на лад.
І небавом Україна
Зацвіла, як пишний сад.
І небавом знову люди
Багатіти почали,
І Дніпром човни чужинців
Знову в Київ поплили.
Греки, німці, італійці,
Чехи, угри — всі ішли,
Купували, продавали
І у Києві жили.
Так живий, шумливий Київ
Царгородом другим став.
Як про друга, як про сина,
Дбав про його Ярослав.
Оточив його валами,
Ровом, мурами обвів,
Укріпив його, оздобив
І препишний двір завів.
До палат ішли невпинно
Чужоземні посланці.
Князь сидів на пишнім троні
З грізним берлом у руці.
І, допущені до князя,
Низько кланялись посли
І до наг дари складали,
Що з чужини принесли.
В час бенкету на бандурах,
Гуслях, різних сопілках
Грали весело музики,
Вина пінились в чарках.
Співаки пісні співали,
Скоморохи, штукарі,
Розважаючи чужинців,
Метушились у дворі.
Після ситого обіду
Всі виходили з палат
Подивитись на верблюдів,
На муштрованих звірят.
І в Європі честю мали
Королі, князі, царі
Поріднитись з Ярославом,
Побувати у дворі.
Але мудрість Ярослава
Вся була в його ділах,
У державнім будівництві,
Владі, устрою, в судах.
Щоб не нищити народу
І народного майна,
Не хотів він воювати,
Не тягла його війна.
Він прогнів лише поляків,
І, щоб ворог тихшим став,
Він твердиню понад Сяном —
Ярослав свій збудував.
Та ходив на печенігів
І черкесів під Кавказ,
Що на нашу Україну
Нападали раз у раз.
Та з Редедею касозьким
Ярославів брат Мстислав
Бивсь хоробро в поєдинку
І Редедю подолав.
Наш співець Боян великий,
Найславніший із співців,
Сплів йому вінок безсмертний,
Із пісень безсмертних сплів.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Пролетіли дні короткі…
Перед смертю Ярослав
Всіх своїх синів покликав
І з любов'ю проказав:
«Вас я, діти, покидаю,
Йду я в ліпшу сторону,
Але, діти, пам'ятайте
Мою заповідь одну:
Не сваріться, жийте в згоді:
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.
Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши,
Подастеся у світи.
Ви розгубите ту землю,
Що придбали вам батьки,
А тинятиметесь всюди,
Як вигнанці й жебраки».
Та недовго пам'ятали
Діти мудрий заповіт,
А нащадки Ярослава
Осміяли на весь світ…
Твори
- Айстри
- Алфавіт віршами, написаними для сина
- А мій Буба-чарівничка
- Бджілка і зозуля
- Безсмертники
- Боровик
- Бризкало сонце дощами вогняними
- В Вас стільки сонця золотого…
- Весна, весна! Радійте, дітки!
- Веснянка
- Вовченя
- Все навколо зеленіє
- В степу
- В сяйві ночі ллються хвилі
- Гори сплять, повиті млою
- Гроза пройшла... зітхнули трави
- Дніпро
- До сонця
- Душа моя – пустка холодна й німа…
- Жив собі зайчик
- Жита з волошками, і луки, і гаї
- Журавлі
- Зайчик і жабка
- Заспів
- Затремтіли струни у душі моїй
- Заходить сонце
- Згадую: так я в дитинстві любив
- З журбою радість обнялась
- Золоті квітки
- Киця
- Княжа Україна
- Коли б ми плакати могли
- Коли б я знав, що розлучусь з тобою
- Колискова
- Коли я вмер — забув, не знаю…
- Куйте мечі
- Ліс восени
- Літній вечір
- Літньої ночі
- Люблю! Як в перший раз люблю
- Метелики
- Микита Кожум'яка
- Моїй матері
- Небо блакитне, зелена земля
- Не спиняй думок крилатих
- Не треба струн
- Одну я любив за веселість
- Ой не сійтесь, сніги
- О принесіть як не надію
- О слово рiдне!
- Ось і сонце! Ніч розтала
- Пам'ятай
- Під Крутами
- По дорозі в Казку
- По дорозі в Казку (скорочено)
- Постій – не йди
- Ранок на ставку
- Рідна мова в рідній школі!
- Роси, роси, дощику, ярину
- Степ
- Схилив я голову і йду поволі…
- Ти знов прийшла
- Ти не прийшла
- Хай літають вітри, хай сміються громи
- Хто зберіг любов до краю
- Чари ночі
- Яка краса: відродження країни!
- Як довго ждали ми своєї волі слова
- Як жити хочеться!..
- Ялинка
- Ярослав Мудрий
Критика
- Поетичний геній Олександра Олеся: історія життя та творчості
- Міфологема долі в художньому світі О. Олеся
- Неоромантик, символіст чи романтик?
- Поезія Олександра Олеся
- Від первісного до синтезованого синкретизму: синтез мистецтв у творчості Олександра Олеся
- Олександр Олесь як медіум між європейським та українським символізмом
- Система символів у поезії Олександра Олеся та європейських символістів
- Поезія Олександра Олеся. М. Рильський
- Жанрово-стильові домінанти творчості Олександра Олеся
- Переконаний в тому, що правда вище всього (Олександр Олесь і паризький тижневик “Тризуб”: листування)
- Митець і народ у трьох Олесевих п'єсах
- До питання про походження О. Олеся (1878-1944)
- Муза гніву та зневір’я
- Творчість Олександра Олеся в оцінці сучасників
- Олександр Олесь та польські символісти
- Олександр Олесь і Союз українських журналістів і письменників на чужині
- Олександр Олесь та Іван Липа: до питання про зв`язки українських діячів на початку ХХ ст.
- Осягаючи світ дитини: дещо про жанровохудожні особливості дитячих поезій О. Олеся
- Постать Олександра Олеся в архівних джерелах ЦДАМЛМ України
- Символістські тенденції у творчості Олександра Олеся та європейських символістів
- Семантичне поле радість у поетичному світі Олександра Олеся
- Ритмічна модель народної пісенності як засіб організації тексту в поезії Олександра Олеся: постановка проблеми
- Символ лебедя в поезії Олександра Олеся та французьких символістів
- Патріотичний символізм Олександра Олеся
- Поетична культура ранньої лірики Олександра Олеся
- Концепція ліричного героя у творах Олександра Олеся доеміграційного періоду
- Мотиви любовної лірики Олександра Олеся
- О. Олесь. Автобіографічний лист
- Невідомі автобіографічні записи О. Олеся
- Емігрантські ювілеї О. Олеся
- Михайль Семенко й Олександр Олесь
- Листи Олександра Олеся до Петра Стебницького (1906-1914 рр.) у фондах Інституту рукопису Національної Бібліотеки України ім. В. Вернадського
- «Бути письменником повсякчас»: Леся Українка та Олександр Олесь
- Творчі матеріали та листування О. Олеся в його еміграційному архіві