Поетичний геній Олександра Олеся: історія життя та творчості
Олександр Олесь (справжнє ім’я – Олександр Іванович Кандиба) – видатний український письменник, драматург і перекладач, який став голосом української душі. Його творчість сповнена символізму, любові до Батьківщини та прагнення зберегти українську культурну спадщину. Він не лише пройшов важкий шлях до визнання, але й залишив багатий спадок, що надихає українців донині.
Цікаві факти з життя Олександра Олеся
- Походження та дитинство. Народився 5 грудня 1878 року в селі Білопілля на Сумщині в селянсько-чумацькій сім’ї. Батько, котрий працював на рибних промислах в Астрахані, трагічно загинув, коли Олесю було всього 11 років.
- Шкільні роки та перші творчі спроби. Навчання в Білопільській чотирирічній школі, яку сам поет пізніше назвав “катівнею”, було стартом для його творчої діяльності. Тут він видавав рукописні журнали (“Комета” і “Первоцвіт”) й організовував театральні вистави.
- Освіта та перший досвід роботи. Після закінчення Дергачівської хліборобської школи вступив на агрономічне відділення Київського політехнічного інституту, але через фінансові труднощі залишив навчання і працював практикантом у маєтку Харитоненка.
- Лінгвістичні здібності. Навчаючись у Харківському ветеринарному інституті, Олександр Олесь самостійно опанував польську, сербську та болгарську мови, що стало основою його майбутніх перекладацьких досягнень.
- Доленосна зустріч. У 1903 році на відкритті пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві Олександр Олесь познайомився з видатними діячами української культури – Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою.
- Дебют у літературі. Його перший вірш був опублікований у 1905 році в альманасі “Багаття”, а перша збірка “З журбою радість обнялась” (1907) принесла йому славу.
- Шлюб із Вірою Свадковською. У 1907 році Олександр Олесь одружився з Вірою Свадковською, донькою надвірного радника з Волині.
- Псевдонім. Прізвище “Олесь” з’явилося завдяки дружині, котра називала його цим ніжним ім’ям. Натхнений її любов’ю, він почав друкувати свої поезії, зокрема інтимну лірику, під цим іменем, яке стало символом його творчості.
- Видатний син. 8 липня 1907 року у подружжя Кандиб народився син Олег, відомий в українській літературі під прізвищем Ольжич. Він був видатним інтелектуалом, поетом, археологом та активним учасником національно-визвольного руху. Трагічно загинув у концтаборі Заксенгаузен у 1944 році.
- Неприємна робота. У 1909 році Олександр Олесь працював ветеринаром на київській міській скотарні, що було для нього морально важким випробуванням.
- Поет і революція 1917 року. Звістка про початок Української революції наповнила серце поета радістю та сподіванням на незалежність України. Олесь підтримував національно-визвольні змагання, співпрацював із Центральною Радою, але жахи війни викликали зневіру.
- Вимушена еміграція. У 1919 році виїхав до Будапешта як аташе з питань культури посольства Уряду УНР в Угорщині. Лише через 4 роки йому вдалося за допомогою Червоного Хреста вивезти з УРСР дружину та сина. Згодом жив у Відні та Празі, де очолював Союз українських журналістів і редагував журнал “На переломі”.
- Літературна критика. Збірка “Перезва” (1921) викликала дискусії серед української інтелігенції через саркастичний стиль і критику емігрантів.
- Патріотизм у віршах. На чужині Олександр Олесь продовжував служити Україні словом. Він оспівував багату історію свого народу, захоплювався мудрістю та хоробрістю князів Київської Русі. Також поет не забував про найменших читачів, створивши низку творів для дітей.
- Антисталінський маніфест. У 1935 році написав драматичний твір “Земля обітована”, де вперше гостро засудив сталінський режим.
- Допомога під час Голодомору. У Празі Олександр Олесь створив Комітет з допомоги потерпілим від голоду в Україні, організовував збори коштів і гуманітарну допомогу.
- Смерть і перепоховання. Помер 22 липня 1944 року в Празі, незабаром після звістки про смерть сина. У 2017 році його прах було перепоховано в Києві на Лук’янівському кладовищі.
Олександр Олесь є видатною постаттю української культури, яка змогла залишити яскравий слід у літературі та суспільному житті. Пам’ять про нього жива і сьогодні, його ім’я увіковічнено в назвах вулиць, бібліотек та культурних закладів. Поезія Олександра Олеся не втрачає своєї актуальності, його твори торкаються вічних тем, які хвилюють кожну людину. Саме тому вона продовжує надихати нові покоління українців.
Твори
- Айстри
- Алфавіт віршами, написаними для сина
- А мій Буба-чарівничка
- Бджілка і зозуля
- Безсмертники
- Боровик
- Бризкало сонце дощами вогняними
- В Вас стільки сонця золотого…
- Весна, весна! Радійте, дітки!
- Веснянка
- Вовченя
- Все навколо зеленіє
- В степу
- В сяйві ночі ллються хвилі
- Гори сплять, повиті млою
- Гроза пройшла... зітхнули трави
- Дніпро
- До сонця
- Душа моя – пустка холодна й німа…
- Жив собі зайчик
- Жита з волошками, і луки, і гаї
- Журавлі
- Зайчик і жабка
- Заспів
- Затремтіли струни у душі моїй
- Заходить сонце
- Згадую: так я в дитинстві любив
- З журбою радість обнялась
- Золоті квітки
- Киця
- Княжа Україна
- Коли б ми плакати могли
- Коли б я знав, що розлучусь з тобою
- Колискова
- Коли я вмер — забув, не знаю…
- Куйте мечі
- Ліс восени
- Літній вечір
- Літньої ночі
- Люблю! Як в перший раз люблю
- Метелики
- Микита Кожум'яка
- Моїй матері
- Небо блакитне, зелена земля
- Не спиняй думок крилатих
- Не треба струн
- Одну я любив за веселість
- Ой не сійтесь, сніги
- О принесіть як не надію
- О слово рiдне!
- Ось і сонце! Ніч розтала
- Пам'ятай
- Під Крутами
- По дорозі в Казку
- По дорозі в Казку (скорочено)
- Постій – не йди
- Ранок на ставку
- Рідна мова в рідній школі!
- Роси, роси, дощику, ярину
- Степ
- Схилив я голову і йду поволі…
- Ти знов прийшла
- Ти не прийшла
- Хай літають вітри, хай сміються громи
- Хто зберіг любов до краю
- Чари ночі
- Яка краса: відродження країни!
- Як довго ждали ми своєї волі слова
- Як жити хочеться!..
- Ялинка
- Ярослав Мудрий
Критика
- Поетичний геній Олександра Олеся: історія життя та творчості
- Міфологема долі в художньому світі О. Олеся
- Неоромантик, символіст чи романтик?
- Поезія Олександра Олеся
- Від первісного до синтезованого синкретизму: синтез мистецтв у творчості Олександра Олеся
- Олександр Олесь як медіум між європейським та українським символізмом
- Система символів у поезії Олександра Олеся та європейських символістів
- Поезія Олександра Олеся. М. Рильський
- Жанрово-стильові домінанти творчості Олександра Олеся
- Переконаний в тому, що правда вище всього (Олександр Олесь і паризький тижневик “Тризуб”: листування)
- Митець і народ у трьох Олесевих п'єсах
- До питання про походження О. Олеся (1878-1944)
- Муза гніву та зневір’я
- Творчість Олександра Олеся в оцінці сучасників
- Олександр Олесь та польські символісти
- Олександр Олесь і Союз українських журналістів і письменників на чужині
- Олександр Олесь та Іван Липа: до питання про зв`язки українських діячів на початку ХХ ст.
- Осягаючи світ дитини: дещо про жанровохудожні особливості дитячих поезій О. Олеся
- Постать Олександра Олеся в архівних джерелах ЦДАМЛМ України
- Символістські тенденції у творчості Олександра Олеся та європейських символістів
- Семантичне поле радість у поетичному світі Олександра Олеся
- Ритмічна модель народної пісенності як засіб організації тексту в поезії Олександра Олеся: постановка проблеми
- Символ лебедя в поезії Олександра Олеся та французьких символістів
- Патріотичний символізм Олександра Олеся
- Поетична культура ранньої лірики Олександра Олеся
- Концепція ліричного героя у творах Олександра Олеся доеміграційного періоду
- Мотиви любовної лірики Олександра Олеся
- О. Олесь. Автобіографічний лист
- Невідомі автобіографічні записи О. Олеся
- Емігрантські ювілеї О. Олеся
- Михайль Семенко й Олександр Олесь
- Листи Олександра Олеся до Петра Стебницького (1906-1914 рр.) у фондах Інституту рукопису Національної Бібліотеки України ім. В. Вернадського
- «Бути письменником повсякчас»: Леся Українка та Олександр Олесь
- Творчі матеріали та листування О. Олеся в його еміграційному архіві