До питання про походження О. Олеся (1878-1944)
О. Оглоблин
Невідомо докладно, до якого роду належав О. Олесь — Олександер Іванович Кандиба. Мабуть, за модою свого часу, поет мало цікавився своїми предками. Родовід Кандибів у Родословнику В. Модзалевського (т. II, стор. 251—277) не згадує Олеся, а вступна нотатка до цього родоводу каже «существует несколько родов этого имени различного происхождения» (стор. 251). Отже, може бути сумнів, що О. Олесь походив з роду Корсунського полковника Федора Кандиби, згодом, на Лівобережжі, сотника Конотопського й Ніжинського полкового обозного.1
Відомо, що Олесь був родом із Сумщини (Слобожанщина). Він народився 5 грудня (23 листопада) 1878 року на хуторі Кандиби, біля села Верхосулля (тепер це село Верхосулка, Білопільського району, кол. Лебедиінського повіту), скінчив сільсько-господарську школу в селі Деркачах під Харковом, а потім Харківський ветеринарний інститут, до 1911 року жив і працював у Харкові. Сучасники (Ю. Коллард та інші) згадують, що вплив Харківської говірки позначився на мові Олеся. Про молоді роки Олеся на Сумщині оповідає його земляк і приятель Павло Зайцев у своїх спогадах 'про Олеся («Українське Слово», 1949, Бльоімберґ, десь восени).
Модзалевський у Родословнику подає кількох Кандибів з Харківщини: 1) нащадки Трохима Кандиби, які були вписані до Родословної книги Харківської губернії, зокрема Іван Лукилшноович Кандиба (стор. 276) і Григорій Андрійович Кандиба, род. 1803 р., з дворяїн Сумського повіту (стор. 277). Зв’язок цих Кандибів з конотопськими Кандибами, які походять від Федора Кандиби, залишився Модзалевському невідомий.
Але він цілком імовірний. Річ у тому, що Іван Андрійович Кандиба (№. 13 головної лінії Кандибів у Модзалевського), титуляїрний совітник і конотопський діяч, праправнук Корсунського полковника, був одружений з Олімпіядою Петрівною NN (прізвища її Модзалевський не подає), що народилася коло 1786 р. і в 1822 (році володіла маєтком у с. Вархосулці Лєібединського повіту (52 душі), який потім дістався її дітям Кандибам, можливо, Григорію Івановичу Кандибі, народженому 1806 року, нащадків якого в Модзалевського немає і в якого міг бути син Іван, батько Олександра Івановича Кандиби-Олеся.2 На жаль, нам невідоме дівоче прізвище Олімпіяди Петрівни Кандиби, яка принесла в рід Кандибів (мабуть, як віно) село Верхосулку (чи Верхосулля), де й народився Олесь, який таким чином міг бути нащадком Корсунського полковника Федора Каїндиби.3
1 А. Лазаревський, Описаніе Старой Малороссіи, том II. Київ, 1893, стор. 184—198, «Кандибы».
Прим. 339 на стор. 184: «Кандиба есть одно из умершых южно-русских слов, значение которого сохранено в археолог, словаре Морачевского (Starożytności polskie, Poznań, 1842, І, 419), где читаєм: «Kandyba — Koń rosły, lecz nie zgrabny».
2 Стор. 184: «Кандибы известны на правом берегу Днепра уже с конца XVI в., когда мы не раз встречаем Станислава Кандибу, писаря Владимира Волынского,338 который принадлежал к роду Прокшичей, а Кандибою, вероятно, только местно прозывался».
338 Архив Юго-Западной России, ч. III, том I, стор. 52; ч. VI, т. I, стор. 356.
3 Архів Олеся зберігся. Він знаходиться у Києві, у двох місцях:
1) Центральна Наукова Бібліотека Академії Наук УССР. Фонд 15, 2984 «дел», 1892—1919 рр. і
2) Інститут Літератури Академії Наук Академії Наук УРСР. Фонд 114, 11 від. хранения, 1868—1945 рр. Местные архивные фонды в хранилищах СССР. Том II, стор. 36. М., 1963; Том III, стор. 291. М., 1980:
Дата 1868 р. (отже ще перед народженням О. Олеся) вказує на те, що там можуть бути матеріяли про його батьків.
Л-ра: Український історик, 1985, № 1-4, с. 85-88.
Твори
- Айстри
- Алфавіт віршами, написаними для сина
- А мій Буба-чарівничка
- Бджілка і зозуля
- Безсмертники
- Боровик
- Бризкало сонце дощами вогняними
- В Вас стільки сонця золотого…
- Весна, весна! Радійте, дітки!
- Веснянка
- Вовченя
- Все навколо зеленіє
- В степу
- В сяйві ночі ллються хвилі
- Гори сплять, повиті млою
- Гроза пройшла... зітхнули трави
- Дніпро
- До сонця
- Душа моя – пустка холодна й німа…
- Жив собі зайчик
- Жита з волошками, і луки, і гаї
- Журавлі
- Зайчик і жабка
- Заспів
- Затремтіли струни у душі моїй
- Заходить сонце
- Згадую: так я в дитинстві любив
- З журбою радість обнялась
- Золоті квітки
- Киця
- Княжа Україна
- Коли б ми плакати могли
- Коли б я знав, що розлучусь з тобою
- Колискова
- Коли я вмер — забув, не знаю…
- Куйте мечі
- Ліс восени
- Літній вечір
- Літньої ночі
- Люблю! Як в перший раз люблю
- Метелики
- Микита Кожум'яка
- Моїй матері
- Небо блакитне, зелена земля
- Не спиняй думок крилатих
- Не треба струн
- Одну я любив за веселість
- Ой не сійтесь, сніги
- О принесіть як не надію
- О слово рiдне!
- Ось і сонце! Ніч розтала
- Пам'ятай
- Під Крутами
- По дорозі в Казку
- По дорозі в Казку (скорочено)
- Постій – не йди
- Ранок на ставку
- Рідна мова в рідній школі!
- Роси, роси, дощику, ярину
- Степ
- Схилив я голову і йду поволі…
- Ти знов прийшла
- Ти не прийшла
- Хай літають вітри, хай сміються громи
- Хто зберіг любов до краю
- Чари ночі
- Яка краса: відродження країни!
- Як довго ждали ми своєї волі слова
- Як жити хочеться!..
- Ялинка
- Ярослав Мудрий
Критика
- Поетичний геній Олександра Олеся: історія життя та творчості
- Міфологема долі в художньому світі О. Олеся
- Неоромантик, символіст чи романтик?
- Поезія Олександра Олеся
- Від первісного до синтезованого синкретизму: синтез мистецтв у творчості Олександра Олеся
- Олександр Олесь як медіум між європейським та українським символізмом
- Система символів у поезії Олександра Олеся та європейських символістів
- Поезія Олександра Олеся. М. Рильський
- Жанрово-стильові домінанти творчості Олександра Олеся
- Переконаний в тому, що правда вище всього (Олександр Олесь і паризький тижневик “Тризуб”: листування)
- Митець і народ у трьох Олесевих п'єсах
- До питання про походження О. Олеся (1878-1944)
- Муза гніву та зневір’я
- Творчість Олександра Олеся в оцінці сучасників
- Олександр Олесь та польські символісти
- Олександр Олесь і Союз українських журналістів і письменників на чужині
- Олександр Олесь та Іван Липа: до питання про зв`язки українських діячів на початку ХХ ст.
- Осягаючи світ дитини: дещо про жанровохудожні особливості дитячих поезій О. Олеся
- Постать Олександра Олеся в архівних джерелах ЦДАМЛМ України
- Символістські тенденції у творчості Олександра Олеся та європейських символістів
- Семантичне поле радість у поетичному світі Олександра Олеся
- Ритмічна модель народної пісенності як засіб організації тексту в поезії Олександра Олеся: постановка проблеми
- Символ лебедя в поезії Олександра Олеся та французьких символістів
- Патріотичний символізм Олександра Олеся
- Поетична культура ранньої лірики Олександра Олеся
- Концепція ліричного героя у творах Олександра Олеся доеміграційного періоду
- Мотиви любовної лірики Олександра Олеся
- О. Олесь. Автобіографічний лист
- Невідомі автобіографічні записи О. Олеся
- Емігрантські ювілеї О. Олеся
- Михайль Семенко й Олександр Олесь
- Листи Олександра Олеся до Петра Стебницького (1906-1914 рр.) у фондах Інституту рукопису Національної Бібліотеки України ім. В. Вернадського
- «Бути письменником повсякчас»: Леся Українка та Олександр Олесь
- Творчі матеріали та листування О. Олеся в його еміграційному архіві