Андрій Малишко. Цвітуть осінні тихі небеса
Цвітуть осінні тихі небеса,
Де ти стоїш блакитна, мов роса.
В очах засмуток темний, мов ожина, —
Моя кохана, мріялось, дружина.
Як сон далекий, видиво майне…
Хоч не забудь, а згадуй ти мене.
Я під вікно прилину навесні,
Щоб ти знялася пташкою ві сні,
Де цілувала кучері волосся,
Де пригортала те, що не збулося,
Що не воскресло в літечко сяйне…
Хоч не забудь, а згадуй ти мене.
У тебе смуток, в мене ревний жаль,
У тебе вечір — в мене ніч і даль.
Я під вікном постою із журбою,
Куди ж мені подітися з тобою?
Хай серце серцю звісткою майне…
Хоч не забудь, а згадуй ти мене…
Твори
- Вогник
- Вчителька
- Дощик
- Колискова
- Ми підем, де трави похилі
- Пісня про Київ
- Пісня про рушник
- Пісня про Україну
- Приходять предки
- Ранки солов'їні
- Хмарина в небі голубім
- Ходить вечір по траві
- Цвітуть осінні тихі небеса
- Чому, сказати, й сам не знаю
- Я люблю твої очі у мрії
- Я тебе вимріяв
Критика
- Солов'їне серце України: поет Андрій Малишко
- Засоби ліризації в баладах А. Малишка
- «Слово о полку Ігоревім» у поезії А. Малишка
- Стильові особливості ліричних творів А. Малишка
- Андрій Малишко та суспільно-політичні процеси в Україні (друга половина 1940-х – 1960-ті роки): оцінки, судження, дії
- «Пісня, що народ заколосила…» (образ пісні в поетичній мові А. Малишка)
- Народнопісенна універсалія зоря в мові поезії А. Малишка
- Римостиль А. Малишка
- Шевченкіана Андрія Малишка
