Андрій Малишко. Чому, сказати, й сам не знаю
Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краю
Одним одна біля воріт.
На вечоровім виднокрузі,
Де обрій землю обніма,
Нема кінця їй в темнім лузі,
Та й повороту теж нема.
Кудись пішла, не повертає,
Хоч біля серця стеле цвіт,
Ота стежина в нашім краю
Одним одна біля воріт.
Дощами мита-перемита,
Дощами знесена у даль,
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль і ревний жаль.
Твори
- Вогник
- Вчителька
- Дощик
- Колискова
- Ми підем, де трави похилі
- Пісня про Київ
- Пісня про рушник
- Пісня про Україну
- Приходять предки
- Ранки солов'їні
- Хмарина в небі голубім
- Ходить вечір по траві
- Цвітуть осінні тихі небеса
- Чому, сказати, й сам не знаю
- Я люблю твої очі у мрії
- Я тебе вимріяв
Критика
- Солов'їне серце України: поет Андрій Малишко
- Засоби ліризації в баладах А. Малишка
- «Слово о полку Ігоревім» у поезії А. Малишка
- Стильові особливості ліричних творів А. Малишка
- Андрій Малишко та суспільно-політичні процеси в Україні (друга половина 1940-х – 1960-ті роки): оцінки, судження, дії
- «Пісня, що народ заколосила…» (образ пісні в поетичній мові А. Малишка)
- Народнопісенна універсалія зоря в мові поезії А. Малишка
- Римостиль А. Малишка
- Шевченкіана Андрія Малишка
