Лінгвістичний аналіз за мовними рівнями оповідання А. Крісті «Загадковий заповіт»

Н.Ю. Мікула, Н.М. Семешко

У центрі уваги даної статті лінгвістичні особливості оповідання А. Крісті «Загадковий заповіт» («The Case of the Missing Will»). Як відомо, оповідання належить до жанру художнього тексту. Такі тексти, як стверджує Н.С. Валгіна, будуються за законами асоціативно-образного мислення. Зображуючи написане, письменник в основному розкриває своє бачення світу, своє ставлення до того, що відбувається. І.М. Кочан акцентує увагу на тому, що значення тексту, яке вкладає автор, і той зміст, який сприймається пересічними читачами, може бути різним, а значить не є адекватним. Щоб з’ясувати, яке завдання ставив перед собою письменник, які мовні засоби створюють своєрідність твору та дізнатися мотив їх використання, здійснюють серйозний та всебічний лінгвостилістичний аналіз твору.

Останніми роками проблема лінгвостилістики та інтерпретації художнього тексту займає одне з провідних місць у філологічній науці та привертає до себе увагу багатьох дослідників. Вивченням цього питання займалися такі ви значні науковці як В.В. Виноградов, JI.В. Щерба, О.О. Потебня та інші, кожен з яких розробляв власні методи дослідження. Визначень поняття «метод» існує безліч, але в даному випадку його треба розуміти як «сукупність різних прийомів аналізу тексту (і його мовних засобів), за допомогою яких у стилістиці формуються знання про закономірності функціонування мови в різних сферах спілкування».

І.В. Арнольд розглядає лише два підходи щодо аналізу художнього тексту, які взаємодоповнюють один одного.

З позиції «стилістики автора»: аналіз виходить з поглибленого вивчення поглядів автора, особливостей його творчості в період створення твору, фактів біографії, що здійснили вплив на творчість даного періоду і ін.

З позиції «стилістики сприйняття»: йде акцент на самому читачеві, його емоціях та розумінні тексту.

Згідно з твердженням М. Крупи, лінгвоаналіз використовує такі методи дослідження: семантико-стилістичний, порівняльний, стилістико-статистичний, метод стилістичного експерименту. Крім загальних методів, якими користуються всі підрозділи стилістики, лінгвоаналіз володіє притаманними лише йому, а саме: методом «слово-образ», методом комплексного аналізу художнього тексту, методом повільного прочитання художнього тексту, методом лінгвістичного аналізу за мовними рівнями, методом комплексного дослідження поза текстових факторів мовної особистості письменника, методом естетичного спостереження над словом у художньому тексті, методом компонентного аналізу, методом дослідження лексико-семантичних полів, контекстним та інтертекстуальним методом аналізу мовних одиниць.

За М.Н. Кожиною, методи дослідження поділяються на загальнонаукові, загальнофілологічні, загальнолінгвістичні, частковолінгвістичні, кожен з яких має свої власні прийоми.

На нашу думку, найбільш уживаним є метод лінгвістичного аналізу за мовними рівнями - лексичним, синтаксичним та фонетичним, а отже для проведення аналізу оповідання А. Крісті нами було обрано саме цей метод.

А. Крісті відома в літературному світі як королева детективів, що може захопити читача з першої сторінки. За сюжетом оповідання «Загадковий заповіт» до детектива Пуаро звертається молода емансипована жінка міс Марш з проханням розгадати суть заповіту, який залишив їй багатий дядько, її єдина рідна людина. Пуаро береться за цю справу, приїжджає до маєтку покійного дядька, спілкується з робітниками, що проводили ремонтні роботи, та подружжям Бейкерів, які працювали на містера Марша. Саме вони своїм підписом засвідчили заповіт, а зараз доглядають за будинком.

Оповідь ведеться від помічника Пуаро Гастінгса, тобто від першої особи. Оповідання розпочинається з діалогу детектива з міс Вайолет Марш. А характеристика, яку надає їй Гастінгс за допомогою перифразу (so-called New Woman), свідчить про те, що перед нами емансипована особа. Мова дівчини видає її освіченість: вона використовує літературну лексику (I was quite determined to make the best use of the gifts God had given me), метафору (my mother followed him to the srave) та говорить з повагою про свого померлого дядька, що автор передає графічно (My only living relation then was my Uncle Andrew...). Про її освіченість говорить пряма характеристика - абревіатура В. Sc. (Bachelor of Science). Мовленнєва характеристика Пуаро видає в ньому бельгійця, який володіє французькою краще, аніж англійською. Його мовлення наповнене французькими словами у тих випадках, коли вони найкраще висловлюють його емоції: Eh bien, pourquoi. В діалозі також присутні професіоналізми, а саме юридичні терміни: will-form (бланк заповіту), to draw up (складати текст документу).

При описі подружжя Бейкерів мають місце порівняння (the man gnarled and pink-cheeked, like a shrivelled pippin - чоловік незграбний та рум’яний, як печене яблуко), а також зевгма (a woman of vast proportions and true Devonshire calm - жіночка неосяжних розмірів та істинного девонширського спокою), де джерелом образності є побут сільських жителів. Це звичайні селяни, що не мають належної освіти, тому вони вживають характерну для них розмовну мову з багатьма граматичними помилками (Twould be about an hour later. Us had to go in again). В діалозі між Пуаро та подружжям Бейкерів використовуються еліптичні речення (- «No visitors?» - «Only Miss Violet»), що передають специфіку розмовної мови, її динаміку, свідчать про стриманість подружжя.

Задля передачі емоцій Пуаро автор використовує вигуки та окличні речення (Sacre!; Vite, Hastings! Awake and jump! But jump I say!), а також інверсії (I understand it not; Imbecile that I have been! Not again will I vaunt my little grey cells!). Використання полісиндетону в мовленні міс Марш (No; it was written on a printed will-form and witnessed by the man and his wife who live in the house and do for my uncle) пояснюється її можливим хвилюванням під час розповіді, а модальні дієслова, посилювачі та епітет у запитанні (How could he possibly hope to find a big will-form in that tiny envelope?) характеризує збентеження Гастінгса діями Пуаро, котрий був дуже близький до розгадки таємниці заповіту.

Таким чином, доречне використання виражальних засобів та прийомів зробило персонажів даного оповідання та ситуації, в яких вони опинялися, більш доступними та зрозумілими пересічному читачеві. Лінгвістичний аналіз за мовними рівнями дав можливість охарактеризувати дійових осіб та дослідити основні лінгвостилістичні особливості оповідання.

Л-ра: Філологічні науки. – Дніпропетровськ, 2014. – Ч. 2. – С. 195-199.

Біографія

Твори

Критика