Стилістичні особливості готичного жанру на прикладі оповідання Агати Крісті «Пес смерті»

Стилістичні особливості готичного жанру на прикладі оповідання Агати Крісті «Пес смерті»

Сторчак Я. В.

Зацікавлення готичним жанром серед читачів всіх шарів населення було величезним ще з часів появи найперших примірників. Саме тому готичний жанр викликає науковий інтерес багатьох літературних дослідників. Серед них були такі як Е. Бьорк, Е. Бьоркхед, Д. Варма, Г. Лавкрафт, А. Редкліф та інші.

Головне досягнення готичного жанру — це створення ефекту психологічного впливу на читача за допомогою картин страшних подій. У той час, коли композиційні та сюжетні риси творів готичного жанру вже є вивченими у достатній мірі, особливості їх стилю і до сьогоднішнього дня залишаються маловивченими.

Оповідання «Пес смерті» можна впевнено назвати містичним.

Головною ознакою жанру містері у ньому є те, що про головну подію і таємницю даного оповідання, тобто про випадок у бельгійському монастирі, повідомляється ще на початку оповідання, а вже після цього читачі починають дізнаватися все більше і більше деталей.

Окрім того, дане оповідання не є детективною історією, а тому в ньому немає розгадки, є лише опис надприродних та незвичайних подій, логічне пояснення яким знайти не вдалося. А. Крісті створює атмосферу містері за допомогою тропів та стилістичних фігур.

Велике значення у романі відіграють епітети, які авторка використовує для надання тексту готичної атмосфери. "She called down the lightning to blast the impious Hun”. - у цьому реченні епітет impious використовується для надання тексту релігійності задля того, аби читач відчув атмосферу монастиря і тих подій, які в ньому відбувалися. Задля того ж ефекту використовується і епітет наведений у наступному прикладі: “То try to read the future — that is sinful”.

Для того, щоб створити готичну атмосферу та викликати почуття страху та жаху у читачів А. Крісті використовує наступні епітети: “A shrill cry burst from her lips”; “She drew her breath sharply and her voice sank to a tone of indescribable awe”; “The peasants roundabout were scared to death of that mark”.

“Oh! my dear, she was the most uncanny creature” — в цьому випадку прикметник uncanny використовується у розумінні «моторошний, надприродний» для опису жінки, яка була монахинею і свідком подій у вищезгаданому монастирі. Окрім того, авторка описує жінку й іншими епітетами : “Poor thing, she’d nowhere to go - and really was in my opinion quite potty - only impressive, if you know what I mean”.

“She has hallucinations and things, you know, and apparently is the most frightfully interesting from a medical point of view” — епітетом frightfully interesting авторка наголошує на зацікавленості лікаря в дослідженні стану монахині, тим самим ще більше зацікавлюючи читача.

У тексті оповідання авторкою також були використані персоніфікації, наприклад: “A faint flush crept into her cheeks”.

Характерною рисою даного оповідання є наявність порівнянь: “No, nо. Rose said reassuring, but as he smiled I noticed how extraordinary pointed his canine teeth were, and it occurred to me that there was something wolf-like about the man.” - авторка описує персонажа як схожого на вовка, тим самим підкреслюючи сумніви головного героя оповідання щодо намірів Доктора Роуза. “Sister Marie Angélique had taken the crystal as a bidden, handling it with a curious reverence” - у цьому реченні А. Крісті порівнює те, як взяла кристал до своїх рук монахиня, зі взяттям хабара, таким чином описуючи як її прагнення взяти кристал, так і її страх щодо нього.

Для опису зовнішності авторка використовує перелічення: “It was а s transe face - vale, transparent looking, with enormous eves”.

У даному оповідання авторка також часто використовує повторення: “Always — always and, you understand? — the dreams seem more real than life”. - У цьому випадку повторення використовується для того, аби показати почуття жінки, якнайкраще описати її емоційний стан.

У наступному прикладі повторення також використані для того, щоб донести до читача переживання персонажа: “It is true then — it is true. All that I remembered is true. It is not some black nightmare. It happened! It happened!” “No. I dream of a countn’ that never existed — never.” Епітет never повторюється персонажем, аби підкреслили важливість сказаних жінкою слів та дати читачам змогу зрозуміти її стан.

“I remembered. There on the steps, I remembered. I remembered the way of it.” — в цьому прикладі ми можемо спостерігати один з видів повторення - анадиплосис.

В тексті оповідання також зустрічається ще один вид повторення - фреймінг: “But then it is all true, she said. - Evervthins. The City of the Circles, the People of the Crystal - every thins. It is all true.”

А також відчуття наростання напруження в даному оповіданні створюється за допомогою градації: “Look into it - look deep. Yes - deeper - deeper still”. Задля опису зростання зацікавленості Доктора Роуза психічним станом монахині градація також використовується і в наступному реченні: “These results are very interestine — very curious”.

Отже, в основі стилю даного оповідання лежать такі тропи як епітет, порівняння, персоніфікація. Стилістичні фігури, які були використані авторкою для створення оповідання готичного жанру наступні: перелічення, повторення (в тому числі його типи анадиплосис та фреймінг), градація. Завдяки використанню перелічених мовних засобів і був створений неповторний стиль досліджуваного нами оповідання.

Л-ра: Актуальні проблеми філологічної науки та педагогічної практики. – Дніпро, 2018. – С. 149-152.

Біографія

Твори

Критика


Читати також