Леонід Глібов. Вовк і Кіт
Слухати байку Вовк і Кіт. Читає Лілія Бондар:
В село із лісу Вовк забіг…
Не думайте, що в гості, братця!
Ні, в гості Вовк не забіжить;
А він прибіг, щоб де-небудь сховаться;
Проклятий люд з собаками настиг…
І рад би Вовк в які ворота вскочить,
Та лишенько йому,— куди не поглядить —
Усюди Вовченька недоленька морочить,—
Хоч сядь та й плач;
Ворота, як на те ж, кругом усі заперті,
А дуже Вовкові не хочеться умерти
(Бо ще він не нажився, бач!),
А гірше од людей — од видимої смерті…
Коли глядить —
На загороді Кіт сидить,
На сонечку мурликає-дрімає.
Підскочив Вовк і до Кота мовляє:
— Котусю-братику! Скажіть мені скоріше,
Хто із хазяїнів отут усіх добріше?
Я хочу попрохать, щоб хто мене сховав
На сей недобрий час. Я б у пригоді став!..
Чи чуєш гомін той? За мною то женуться!..
Котусю-батечку! Куди ж мені поткнуться?..
— Проси мерщій Степана,
Він добрий чоловік,— Кіт Вовкові сказав.
— Так у його я вкрав барана.
— Ну, так навідайсь до Дем’яна.
— Е, і Дем’яна я боюсь: Як тільки навернусь,
Він і згадає поросятко.
— Біжи ж, аж ген живе Трохим!
— Трохим? Боюсь зійтися з ним:
З весни ще злий він за ягнятко!
— Погано ж!.. Ну… а чи не прийме Клим?
— Ох, братику! Теля я в його звів!
— Так ти, бачу, усім тут добре надоїв,—
Кіт Вовкові сказав,—
Чого ж ти, братику, сюди і забігав?
Ні, наші козаки ще з розуму не спали,
Щоб Вовка од біди сховали!
І так-таки ти сам себе вини:
Що, братику, посіяв, те й пожни!
Твори
- Бачить — не бачить
- Билина
- Білочка
- Вареники
- Ведмідь-пасічник
- Вередлива дівчина
- Веснянка
- Вовк і Вівчарі
- Вовк і Кіт
- Вовк і Лисиця
- Вовк та Мишеня
- Вовк та ягня
- Горшки
- Гуси
- Дві Бочки
- Деревце
- Дуб і Лозина
- Жаба й Віл
- Жаби
- Жук і Бджола
- Журба
- Зимня пісенька
- Зозуля й Півень
- Кавун і квіти
- Квіткове весілля
- Кіт і Баба
- Купець та Миші
- Ластівка й шуліка
- Лебідь, Щука і Рак
- Лев і Комар
- Лев та Вовк
- Лев та Миша
- Лисиця-жалібниця
- Лисиця і Ховрах
- Лисиця й Осел
- Лящі
- Мальований стовп
- Мандрівка
- Миша й Пацюк
- Мишача рада
- Мірошник
- Мужик та Лисиця
- Муха й Бджола
- Новий Рік
- Огонь і Гай
- Осел і Соловей
- Охрімова свита
- Перекотиполе
- Перли і Свині
- Писанка
- Півень і Перлинка
- Пісня
- Прохожі та Собаки
- Синиця
- Снігурі та Синичка
- Собака й Кінь
- Співаки
- Танці
- Тінь і Хлопчик
- Торбина
- Троянда
- Фіалка і Бур’ян
- Химерний маленький
- Хлопчик і Гадюка
- Хмара
- Хмелина і Лопух
- Хто вона?
- Хто розмовляє?
- Хто сестра і брат?
- Цікавий
- Цуцик
- Цяцькований Осел
- Чабан і Комар
- Чиж та Голуб
- Шелестуни
- Шпак
- Що за птиця?
- Щука
- Щука й Кіт
- Ягня
- Ясла
Критика
- Леонід Глібов: негативи, позитиви, маски
- Майстерність байкаря-реаліста
- Мова байок Л. Глібова
- Розвиток української байки як жанру дитячої літератури у 80–90-х роках ХІХ – початку ХХ століття
- Дружба, перевірена часом: Л. Глібов і О.І. Ханенко
- Газета Леоніда Глібова «Черниговский листок»
- Рустикальні мотиви російськомовної лірики Леоніда Глібова та Івана Тургенєва
- Топоніми у байках Леоніда Глібова