Христина Алчевська. Осіннєє листя
0
Поділитися:
Осіннєє листя при заході сонця
Купалось в промінні вогню золотого
І думало стиха: то щастя вернулось,
Колишнєє щастя і радощі його.
Тим часом ніч темна й холодна чекала
На барви блискучі, на золото ясне
І подихом смерті, зимової смерті
Готова була погубити прекрасне.
Мовчазно вмирало розкішнеє літо,
І тихо ті промені денні згасали;
В ту пору і в мене, мов листя осіннє,
Барвистії квіти в душі зав’ядали...
Твори
Критика
