Пороги! Пороги!.. Послухай...
Б’ють пороги, місяць сходить...
Пороги! Пороги!.. Послухай –
чути пісню шалену (завмерлу)!
Камінь козацького духу –
потоплені нині ґранітні говерли.
„Клекочемо тут і заховуєм гнів.
І не знаєм спочинку і втоми...”
Заховують Січ саркофаги віків –
непокори кар’єри, гніву і грому!
„Нап’ємося нараз не гнилої води, –
цілющої спраги Тараса!..
І щоб ревом степи розбудить –
виглядаємо слушного часу”.
