Татарська пісня

На відкритому просторі – далеч.
На відкритому просторі – спів.
Світ непідкорений... ще й за Уралом –
безконечних азійських степів!

Земля невідома. Далеко десь – гори...
Домівки нема серед дня.
Даль без межі. Не втомитися зору,
не зупинити коня!

Аж сумно – далеко! Дико.
Позаду пустелі і дим.
Попереду доля велика –
жезлом війни огняним!

Минулося все, та лишилася мова –
пісню тужну пориває даль!..
Кінь зупинивсь. І промовлене слово
огортає гортанна печаль.