Вечір в Карпатах
У полоні трави — безгоміння.
На літа долоні — квіт.
Ні журби, ні печалі, ні тіні...
Тільки світ!
Тільки тиша, до обрію — тиша.
В далечіні — мов золото літ...
Мов рушник хтось далекий вишив, —
на далекому неба тлі.
