Місяць жовтень

Ходить жовтень по Вкраїні,
Сіє тишу в безгомінні.
Синь небес розливши скрізь,
засвітив довкола ліс.

День який стоїть в Карпатах!
Пахне синь, неначе м’ята.
А вода тече і лине —
на долини, на долини.

Дід Василик зажуривсь,
в хаті Богу помоливсь.
“Може, лиха того й досить...”
І пішов стрічати осінь.

Тиша, тиша. Чути далеч.
Ні шелесне лист опалий.
Чистий ранок став на чатах:
“З чого день новий почати?”