Сіно сохне, сіно пахне...
Сіно сохне, сіно пахне,
так, немовби сходить кров’ю.
Сонце хилиться на захід...
Я до тебе слово мовлю.
Я до тебе серцем лину,
Бережу тебе, як можу.
Йду до тебе щогодини —
не діходжу, не діходжу.
Так живу. Мов ця билина.
Мов живу останні дні.
Я до тебе серцем лину...
Так живу, немов у сні.
