Біографія Григорія Цеглинського
Григорій Іванович Цеглинський – український галицький громадський, культурний, економічний і політичний діяч, педагог, письменник, критик – народився 9 березня 1853 року в Калуші, нині Івано-Франківської області, в родині поліцейського.
Закінчив Станіславську цісарсько-королівську гімназію (1874), навчався у Віденському університеті (1874-1879).
По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор «Зорі» (1887-1888) й організатор театру «Руська Бесіда».
З 1888 до 1895 керівник паралельних українських класів при польській гімназії, з 1895, коли таких класів стало вісім, і до 1910 — директор новазаснованої Перемиської Державної гімназії.
Серед іншого спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат у Перемишлі, голова «Української Бесіди».
Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».
У 1907 та 1911 обирався послом від 61 округу (Перемишльщина) до Австрійського парламенту у Відні (член Президії Українського Парляментарного Клубу).
Григорій Цеглинський помер 23 жовтня 1912 року у Відні (Австро-Угорщина).
Перепохований на українському цвинтарі в Перемишлі за заповітом.
Літературна діяльність припадає головно на львівський період. Комедії, в яких Цеглинський критикував галицьке міщанство, шляхту й інтелігенцію:
«Тато на заручинах»,
«Соколики» (1884), Іван Франко назвав її найкращим твором галицької драматургії;
«Шляхта ходачкова» (1886) та інші;
«На добродійні цілі»,
«Тато на заручинах»;
драми дидактичного характеру:
«Ворожбит»,
«Кара совісти» (1895);
оповідання, вірші, статті про М. Шашкевича, Т. Шевченка, Ю. Федьковича.
Твори
Критика
