Людське життя — не книги чорновик...
Людське життя — не книги чорновик,
Не вирвеш слова звідтіля ніяк.
А він в душі носив смертельний ляк,
Немов трава, під кожним вітром ник.
Прислужувати, наче кельнер, звик.
За Польщі говорив, що він поляк,
З фашистами фашистом був підляк,
Тепер горлає скрізь: «Я — більшовик! >
Мерзенний раб! Не вірте ви йому,
Так називатися не має прав,
Хто не служив народові свому,
Безчестя сіяв, вигоди збирав,
Хто, боячись потрапити в тюрму,
Людину у собі на смерть скарав.
1956
