Перший день. Чудовий перформанс, який відтворює історичну подію

Чудова хореографія і спецефекти показують історію «Дев'ятки з Літл-Року».

Танцівниця Кенді Джонс своїм неймовірним танцем інтерпретує історичний похід Елізабет Екфорд у школу в 1957 роціє

Короткометражний фільм режисера Барнаби Ропер вловлює витончені рухи Джонс і зупиняє їх у часі. Відповідно до того, як вона змінює позу, частина її фігури залишається на задньому плані, наче хмара.

«Перший день» відзнятий в чорно-білому кольорі для того, щоб імітувати культові фотографії Екфорд, коли вона проходила крізь натовпи розгніваних білих учнів, учителів і членів громади, йдучи в раніше сегреговану школу.

Для довідки

Екфорд була членом «Дев'ятки з Літл-Року», групи чорношкірих учнів, які були першими з інтегрованих чорних у школі Central High в столиці Арканзасу. Від самого початку їм було заборонено відвідувати цей заклад до втручання президента Дуайта Д. Ейзенхауера.

До початку навчального року, відповідно до плану по десегрегації, в центральну школу міста були зараховані перші чорношкірі школярі, що викликало протест більшої частини білого населення. Протестні настрої підтримав і губернатор штату Орвал Фаубус. У перший день занять на початку вересня він направив до школи декілька озброєних частин Національної гвардії Арканзасу, щоб ті не пропустили школярів до будівлі.

На школярів, які прийшли до школи, вилилася ненависть натовпу. Елізабет Екфорд була однією з «дев'ятки» і так згадувала свій перший навчальний день:

«Я підійшла до школи і наштовхнулася на охоронця, котрий пропускав білих учнів… Коли я спробувала протиснутися повз нього, він підняв свій штик, потім це ж саме зробили й інші охоронці… Вони так вороже дивилися на мене, що я дуже злякалася і не знала, що робити. Я повернулася і побачили, що позаду на мене наступає натовп… Хтось викрикнув: «Лінчувати її! Лінчувати її!» Я намагалася знайти очима хоч одне дружнє обличчя в натовпі, хоч когось, хто міг би мені допомогти. Я подивилася на стареньку жіночку, і її обличчя здалося мені добрим, але коли наші очі зустрілися знову, вона на мене плюнула… Хтось крикнув: «Тягніть її до дерева! Потрібно зайнятися ніггером!».

Оборона школи тривала 19 днів, протягом яких школярі були змушені сидіти вдома. Губернатор піддався жорсткій критиці з боку шкільного округу, який звинуватив Фаубуса у порушенні судового наказу, і з боку президента Ейзенхауера, котрий намагався переконати голову штату.

Федеральний суд наказав губернатору прибрати війська. Їх замінили поліцейські, а дев'ять школярів, які вирішили, що місто трохи заспокоїлося, 23 вересня знову спробували пройти в школу. Але цим вони лише спровокували нові протести і напади в свою адресу. Школярів вивели під охороною і заховали від агресивного натовпу на підлозі автомобілів, накривши ковдрами. Невдоволення зростало, а на адресу федеральної влади сипалися звинувачення у комуністичних поглядах.

ЗМІ активно висвітлювали те, що відбувалося в Літл-Року, президент більше не міг залишатися бездіяльним. Ейзенхауер офіційно наказав усім розійтися, але народ і губернатор проігнорували наказ. Тоді президент підписав наказ, за яким національна гвардія Арканзасу ставала федеральною і виходила з підпорядкування губернатора.

24 вересня в місто була введена 101-а повітряно-десантна дивізія. З цього дня армія займалася вже охороною дев'яти темношкірих школярів, вони супроводжували їх до школи і назад. Через два місяці, коли війська вивели, білі діти почали цькувати темношкірих школярів, щоб вони пішли. Але всі вони вирішили продовжити навчання і дійшли до кінця. Лише одного з них вигнали зі школи за те, що він відповів на образу, вдаривши білого учня ногою.

Вся «дев'ятка» отримала вищу освіту і більшість з неї зробили кар'єру в громадських організаціях чи освітній системі.