Любов мудра, а ненависть дурна. Бертран Рассел

Архівний запис інтерв’ю з Бертраном Расселом — філософом, істориком, логіком, скептиком і невтомним пацифістом, який побачив два століття (XIX і XX) і до кінця своїх днів обстоював ідею миру в усьому світі.

Все моє життя пронизували три пристрасті, прості, але непереборні у своїй могутності: жага любові, потяг до знань і болісне співчуття до страждань людства. Як могутні вітри, носили вони мене над безоднею болю, пориваючи з боку в бік і часом доводячи до відчаю.

«Бертран Рассел про Бога», «Бертран Рассел про філософію», «Бертран Рассел — майбутнім поколінням» — інтернет давно рясніє яскравими фрагментами розмов із Бертраном Расселом (1872—1970), математиком, істориком і найвизначнішим філософом XX століття. Проте за цими обірваними фрагментами не завжди можна побачити справжню особистість — людину, котра випередила час, зуміла не стати заручником свого аристократичного походження і до кінця життя залишилася вірною своїм поглядам, що ґрунтуються на пацифізмі, скептицизмі й агностицизмі. Але є запис, який здатний заповнити цю прогалину, — інтерв’ю Бертрана Рассела, яке він дав Джону Фрімену в межах програми каналу BBC «Віч-на-віч» у 1959 році (Bertrand Russell — Face to Face Interview; BBC, 1959).

Про що міг розмовляти Фрімен з цією легендарною людиною в його 86 років? Звичайно, про філософію, релігію, його політичні погляди і ті спогади, які залишилися в Рассела від XIX століття. Безсумнівно, іншого такого свідчення не знайти.

Ось кілька цитат, які ми вибрали для вас.

Бертран Рассел про любов до математики

Джон Фрімен: Чому ви навчалися в дитинстві? Класиків вивчали?

Бертран Рассел: Ну, певною мірою так. Класики ніколи мені особливо не подобалися. Мені подобалась математика. Мій перший урок математики я отримав від брата, котрий розповів мені про Евкліда. Я тоді подумав, що це найкраща штука, яку я зустрічав <…>. Але, пам’ятаю, було й розчарування, бо він сказав: «Отже, почнемо з аксіом». А я перепитав: «А це що?». Він відповів: «Це речі, які ми маємо прийняти, хоч не можемо довести їх». А я сказав: «Навіщо ми їх прийматимемо, якщо їх не можна довести?». Брат відповів, що якщо ми їх не приймемо, то не можна буде продовжити. Я хотів дізнатися, чим усе продовжиться, і вирішив на певний час прийняти ці аксіоми.

Бертран Рассел про війну

Джон Фрімен: Як вам здається, чи можливо, що кампанія за ядерне роззброєння вже може бути застарілою у світлі приготувань до війни з використанням бактеріологічної та біологічної зброї?

Бертран Рассел: Безперечно, якби це була кампанія лише проти ядерної зброї. Насправді це кампанія проти війни. А нагальний аргумент проти війни — це існування ядерної зброї. Якби з ним було покінчено, були б інші аргументи, не менш вагомі. Справа в тому, що «людина наукова» не зможе вижити, якщо продовжить займатися війною. У гіршому випадку людство буде стерте з землі — і це дуже реальна можливість. Дуже реальна. Якщо цього не станеться, я навіть боюся уявити, як сотні мільйонів людей помирають в агонії тільки тому, що правителі світу цього є дурнями та лиходіями. Я не можу змиритися з цим.

Про XIX століття

Джон Фрімен: Згадуючи XIX століття, ви відчуваєте ностальгію чи жаль?

Бертран Рассел: Усе залежить від того, що ви думаєте. Світ було набагато приємніше споглядати. Щоразу, повертаючись кудись, де я давно не був, я думав: «Яка прикрість! Адже це місце було таким гарним, а тепер воно жахливе». Так поступово крок за кроком знищується краса. Про це я глибоко жалкую. Але якщо говорити про ідеї, то у світі стало набагато менше нісенітниць, ніж колись — і цьому я дуже радий.

А ось і послання майбутнім поколінням від Бертрана Рассела

Джон Фрімен: Уявіть, лорде Расселе, що цю зйомку побачать ваші далекі нащадки через тисячу років, як рукописи Мертвого моря. Що б ви розповіли майбутнім поколінням про своє життя? Чого воно вас навчило?

Бертран Рассел: Я б поділився двома думками. Перша — інтелектуальна, друга — моральна. І щодо інтелектуального аспекту, я б сказав таке: «Коли ви вивчаєте будь-який предмет або розмірковуєте про якусь філософію, запитуйте себе тільки про факти і про те, які істини підтверджуються цими фактами. Ніколи не дозволяйте ілюзіям відвести себе вбік — до того, у що б ви хотіли вірити чи що, на вашу думку, мало б добрий вплив на суспільство, якби в це вірили. Розглядайте лише факти і лише факти». Це щодо інтелектуальної думки. А якщо говорити про моральне, то я сказав би одну просту річ. Я сказав би: «Любов мудра, а ненависть дурна. У цьому світі, який стає все більше і більше взаємопов’язаним, ми мусимо навчитися терпіти одне одного, ми мусимо навчитися бути терпимими до висловлювань інших людей, навіть якщо ми з ними не згодні. Ми тільки тоді зможемо жити разом (якщо ми дійсно хочемо жити разом, а не померти разом), коли ми навчимося такої доброти і такої терпимості, яка вкрай необхідна для збереження людського життя на цій планеті».