12-12-2021 Мистецтво 236

7 провальних фільмів, які стали класикою

7 провальних фільмів, які стали класикою

Згадуємо фільми, яким судилося пройти шлях від ненависті до любові. Деякі картини з цього списку свого часу просто не зрозуміли, а якісь були настільки чарівно поганими, що виявилося складно викинути їх з голови.

Кімната (2003)

The Room

The Room кімната

драма

Режисер: Томмі Вайсо

У ролях: Томмі Вайсо, Джульєтт Деніелл, Грег Сестеро, Філіп Галдіман, Керолін Міннот

«Кімната», безперечно, посідає перше місце цього дивного списку. Вона загалом його амбасадор, титульне обличчя — називайте, як хочете. Дебют Томмі Вайсо в режисурі виявився настільки безглуздим і дурним, що глядачі одразу підхопили шалені авторські фішки та звели навколо них культ. Тепер на ретроспективних показах публіка майже дослівно цитує весь фільм, кидає ложки в екран та грає з футбольним м’ячем прямо під час сеансу. «Кімната» немислима без цього кінотеатрального перформансу, без єднання найрізноманітніших людей у залі — і це робить її унікальною картиною.

Хоча, ясна річ, ви можете влаштувати собі перегляд класики і вдома: головне, вивчіть коронні OH HI MARK та I DID NOT HIT HER, запасіться ложками й не забудьте про те, що кожної хвилини вас можуть чекати жахливі сексуальні сцени. Історії про розлучення, зраду, смерть та самотність ніколи не були такими смішними — якщо Вайсо і зробив революцію, то це революцію в поганому кіно. Переплюнути його буде дуже важко.

План 9 з відкритого космосу (1959)

Plan 9 from Outer Space

План 9 з відкритого космосу

Жахи, фантастика

Режисер: Едвард Д. Вуд мол.

У ролях: Грегорі Волкотт, Мона Маккіннон, Дюк Мур, Том Кін, Карл Ентоні

Зрозуміло, «План 9» — не єдиний фільм Еда Вуда, який можна назвати класикою поганого кіно: з однаковим успіхом ми могли б розповісти про «Глен і Гленда» або «Наречену монстра». З іншого боку, саме «Плану» судилося стати справжнім предметом культу — адже не просто так найяскравішим моментом у байопіку Тіма Бертона про режисера стають зйомки «Відкритого космосу», а документальних фільмів про нього знято більше, ніж про інші роботи майстра. Зрозуміти таку любов публіки не те, щоб складно: «План 9» — це дистильована наукова фантастика, помножена на неповторну авторську шизофренію та мізерні бюджети.

Гроші на фільм надали баптисти, тому знімальній групі довелося проходити хрещення прямо на зйомках. Літаючі тарілки, що ширяють над Голлівудом, зробили з іграшкових моделей дитячого магазину. А Бела Лугоші помер до закінчення фільму, тож у «Плані 9» можна побачити його архівні кадри в образі Дракули. Описувати всі безумства на майданчику складно — для цього є знову ж таки відмінний байопік Бертона, — але дивовижним чином ця дивна історія про зв’язок «фабрики мрій» та інопланетних загарбників виявляється не лише дурним малобюджетним виробом, а й цілком кумедним політичним коментарем.

Шоугьолз (1995)

Showgirls

Showgirls

драма

Режисер: Пол Верговен

У ролях: Елізабет Берклі, Кайл Маклаклен, Джина Гершон, Гленн Пламмер, Роберт Даві

Один із тих випадків, коли і глядачі, і критики згодом визнають свої помилки. Після виходу «Шоугьолз» номінувався на «Золоту малину» і взагалі вважався багатьма найгіршим фільмом епохи, але зараз відбувається повільна, болісна, проте реабілітація класики Пола Верговена. Лаяли кіно за гіпертрофовану гру, за вульгарність, бурлеск, грубу соціальну критику — коротше кажучи, за катастрофічну неприродність. Здавалося б, голландський провокатор завжди славився тим, наскільки тонко він уміє ходити по межі між низьким та високим, табуйованим та зрозумілим найширшій публіці. Проблема в тому, що в «Шоугьолз» ця грань виявилася ледь відчутною: перетворивши своє кіно на фарс, очевидну пародію на індустрію, Верговен тим самим і викрив звичаї епохи. Повна мімікрія як спосіб висміювання, сексуалізація на екрані — як її найбільша критика. Ми всі ще маємо повернути цій картині заслужену славу, тож переглянути її не буде зайвим. Повірте, вона краща, ніж здавалася.

Птахокаліпсис: Шок і Терор (2010)

Birdemic: Shock and Terror

Birdemic: Shock and Terror

мелодрама, трилер, жахи

Режисер: Джеймс Нгуєн

У ролях: Алан Баг, Вітні Мур, Тіппі Хедрен, Джанай Кастер, Колтон Осборн

Якщо «Шоугьолз» можна (і потрібно!) виправдовувати, то «Птахокаліпсису» всі ці застереження не личать. Це просто. Парадоксально. Погане. Кіно. Причому воно легко могло б вибитися в розряд непримітних посередніх b-movies, яких на торрент-трекерах валяється з тисячу, але є одне «але»: графіка птахів-вбивць тут настільки жахлива, що вона стає геніальною. В епоху, коли CGI вже зміг замінювати багато практичних ефектів, «Птахокаліпсис» став феноменом: він показав, наскільки цифрове століття ще недосконале. У потворних крилатих ворогах з фільму в’єтнамця Джеймса Нгуєна криється головна проблема кіноіндустрії XXI століття, і це вже робить його таким особливим. З іншого боку, забудемо про ці роздуми — після «Птахокаліпсису» вийшла лише одна стрічка, яку всі одноголосно називають найгіршою в XXI столітті (про неї ми ще поговоримо), тож не втрачайте можливості та увімкніть класику поганого кіно.

Тролль 2 (1990)

Troll 2

Troll 2

жахи, фентезі

Режисер: Клаудіо Фрагассо

У ролях: Майкл Стівенсон, Джордж Гарді, Марго Прей, Конні Янг, Роберт Ормсбі

Ще одне погане кіно, яке не потребує виправдання. Гобліни-людожери, що перетворюють людей на рослини, — що може бути гіршим, божевільнішим і одіознішим? Разом із «Малятами зі сміттєвого бака» це, мабуть, наймерзотніша класика поганого кіно. Через низькі бюджети всі сцени вбивств виглядають по-своєму неприємно, страшно нереалістично. З іншого боку, тут не варто розуміти, що зроблено гірше, а що краще — у «Троллі 2» жахливо все без винятку. Апогеєм, до речі, стає та сама сцена-мем: один із героїв, усвідомивши, що його скоро теж уб’ють, кілька секунд кричить Oh my god, а камера робить смішний наїзд на його обличчя. Тут злилося докупи все: і мерзенні тролі, і видатна акторська гра, і, звісно, рівень постановки. Ідеальний кандидат для веселого спільного перегляду з друзями.

Зелений слоник (1999)

Зелений слоник

трилер, жахи

Режисер: Світлана Баскова

У ролях: Володимир Епіфанцев, Сергій Пахомов, Олександр Маслаєв, Анатолій Осмоловський

Тут ситуація набагато складніша. «Слоник» не те щоб вважався поганим фільмом — він, швидше, став фільмом-мемом, картиною, що сприймається глядачами через призму інтернет-приколів. Тому стрічка отримала погані відгуки зі сторони публіки. «Зелений слоник» здебільшого асоціюється з розмовами про секс, тарілкою з калом, яку Пахом приносить своєму братику, та естетикою нудотної камери на гауптвахті. Сама ж режисерка Баскова неодноразово заявляла, що «Слоник» виник як рефлексія на тему Чеченської війни і взагалі має потужний антимілітаристський пафос. Дивним чином видатна андеграундна робота стала народним надбанням — сеансів, як із «Кімнатою», їй зі зрозумілих причин не дістанеться, але в інтернет-середовищі старі користувачі все ще пам’ятають про «Три сімки» й кількість винищувачів в японській армії. Класика, не інакше.

Фільм 43 (2013)

Movie 43

Фільм 43

комедія

Режисери: Елізабет Бенкс, Стівен Брілл, Стів Карр, Расті Кандіфф, Джеймс Даффі

У ролях: Г’ю Джекман, Кейт Вінслет, Наомі Воттс, Лів Шрайбер, Геллі Беррі

Прем’єра: 1 січня 2013 року

Єдиний фільм з цього списку, якому тільки загрожує доля стати класикою поганого кіно. Справа навіть не в тому, що «Фільм 43» одіозний — навпаки, з цим у нього все гаразд. Та й чи можна взагалі ставити під сумнів картину, де є копрофілія, Г’ю Джекман із тестикулами на підборідді та купа інших малоприємних деталей? Через них, загалом, «Фільм 43» і може стати культовим — він дуже безкомпромісний, грубий, сповнений різних химерних фраз, які можна цитувати, і нахабно кидає виклик суспільному смаку. Перевірити цю теорію ми, втім, можемо лише згодом — можливо, химерний голлівудський альманах теж показуватимуть у межах ретроспектив, а глядачі зроблять із сюжетів та героїв предмет культу.


Читайте также