Видовищні фільми 2020 року з кращою операторською роботою

Згадуємо фільми 2020-го, які змогли зачарувати операторською роботою і незвичними візуальними рішеннями.

Хвилі (2019)

Waves

драма, мелодрама, спорт

Режисер: Трей Едвард Шульц

Мелодраматична епопея Трея Едварда Шульца – історія про сім’ю і 18-річного сина, котрий в один момент прощається зі всіма надіями на майбутнє: спортивною кар’єрою, стосунками з дівчиною, а також сильною сім’єю з вимогливим батьком на чолі. Людські пристрасті і слабкості пускають героя вниз по низхідній.

«Хвилі» - шикарно зіграний, майстерно оранжерований (в саундтреку – Аттікус Росс і Трент Резнор), але щонайважливіше, приголомшливо поставлений фільм. Оператор Дрю Деніелс використовує найбільш зухвалі прийоми, щоб закрутити глядачу голову: це й ігри з кольорами, що перетворюють трагедію фільму в неонові вистави, це й експерименти з використанням різних камер і форматів, а також ручна камера, яка дуже швидко поспішає за героями. Інакше кажучи, мова розповіді задається жвавою операторською роботою, яка має більшу вагу, ніж зміст. Воістину формалістське видовище – і задоволення від нього відповідне.

Манк (2020)

Mank

біографічний, драма, комедія

Режисер: Девід Фінчер

Довгоочікуваний проєкт Девіда Фінчера, головного перфекціоніста сучасного Голівуду, зовсім не обманув глядачів. Біографія одіозного сценариста й інтригана Едварда Манкевича була вміло стилізована під 30-40-і роки ХХ століття. Історичний триб′ют виражений не лише в скурпульозній роботі артистів, оркестрової музики композиторів і місії декораторів – камера Еріка Мессершмідта створює неймовірні піруети, виробивши технічні досягнення Грега Толанда – візіонера, котрий і створив відеоряд легендарного «Громадянина Кейна».

Окрім того, що монохромний кадр тут відправляє до роботи Велса, робота оператора «Манка» виконує й іншу задачу – тішить око сучасного глядача, котрий останнім часом знаходить ескапістське задоволення у чорно-білих фільмах (не зайвим буде згадати минулорічний успіх «Маяка»). Завдяки такій операторській роботі кіно починає бути подібним до найкращих зразків гравюри.

Неогранені коштовності (2019)

Uncut Gems

драма, триллер

Режисери: Бен Сафді, Джош Сафді

Кримінальний триллер братів Сафді здійснив фокус, який довгий час не вдавався багатьом режисерам: перетворив Адама Сендлера з комедійного актора в суворого героя триллера. Та автентичність цієї шаленої картини – старання не лише актора, а й умілого оператора Даріуса Хонджі.

Він створив наелектризований світ Нью-Йорка, повний метушні, кримінальних пристрастей, який живе в шаленому ритмі. Ручна камера тремтить, занурюється в саме тіло центральних вулиць міста, перетворюючи фільм в укол адреналіну. Холодний темпоритм задається також музикою Даніеля Лопатіна – вона є найкращою парою візуального ряду. І найголовніше – Хонджі вводить глядача у світ кінокартини з ходу, буквально запихаючи і збиваючи з ніг, – тому робота Сафді створює відчуття тотальної дезорієнтації.

Вічне світло (2019)

Lux Æterna

драма, триллер

Режисер: Гаспар Ное

Гаспар Ное, провокатор і подразнювач вестибулярних апаратів, повернувся з новим проєктом і, здається, знову зробив усім боляче. «Вічне світло» – історія про підводне каміння знімального процесу, в якому виробничий бардак набуває форми відьомського шабашу. Епілептичний хоррор Ное створив буквально на коліні, розігнавши 15-хвилинний ролик до 50 хвилин.

Цікаво, що від Ное ніколи не вимагається нічого нового – його любить глядач за експлуатацію ним своїх витончених прийомів, які освоїв ще з дебютного фільму. Маємо традиційний набір для екстремалів: літаюча камера Бенуа Дебі, стробоскопічні пульсації, а також розділення подій в полікадрі. Суто оптичний і чесний у своєму візуальному втіленні фільм Ное стає важливим актракціоном року. Справді шкода, що він так швидко закінчується.

Небезпечний елемент (2019)

Radioactive

біографічний, драма, мелодрама

Режисер: Маржан Сатрапі

Байопік про життя Марії Кюрі – великої жінки, котра отримала Нобелівську премію, котра відкрила радій, а разом з ним і весь ХХ вік. Марджан Сатрапі намагалася зробити з фільму поліфонічний твір, який і розказує біографію, і освічує гендерні проблеми, і візуалізує хід історії. В кожному з пунктів фільм зазнав поразки – він поспішний, погано збалансований і місцями зовсім незрозуміло, для чого знятий.

Але операторська робота Ентоні Дод Ментла заслуговує окремої уваги. Завдяки світловим ефектам, умілій композиції і поривчастим рухам камери «Небезпечний елемент» перетворюється в кінематографічний феєрверк, а Париж дев’ятнадцятого століття – у сторінку з яскравими коміксами.

Доказ (2020)

Tenet

бойовик, фантастика

Режисер: Крістофер Нолан

Крістофер Нолан у цьому році виявився найбільш зухвалим – мало того, що британець зняв віртуозний фільм-концепт, він ще і випустив його в розпал пандемії, намагаючись зробити перші кроки для відродження кіноіндустрії. Шпигунський бойовик Нолана – абсолютно формалістське видовище, яке поставило в центр розповіді природу часу і його реверсний хід.

Задум знайшов відповідне втілення – оператор Хойте Ван Хойтема, з яким Нолан співпрацював ще до зйомок «Інтерстеллара», запропонував перевірений відеоряд, який досягає тріумфу в сценах екшену. Чого вартує епізод гонитви по автомобільній трасі, а також фінальна операція з ліквідації ворога – завдяки оператору «Доказ» є детально відрепетованою стратагемою, доволі складною кінематографічною операцією, де вимагаються ті ж якості, що потрібні міжнародному шпигуну: вправність, неочікувані рішення, а також технічне обладнання.

Колір з інших світів (2019)

Color Out of Space

жахи, фантастика

Режисер: Річард Стенлі

Екранізація одного з найвідоміших текстів Говарда Ф. Лавкрафта. Падіння загадкового метеориту на території сімейної ферми є початком інопланетного жаху – якась субстанція незабаром обволікує простір ферми таємним кольором і зводить жителів з розуму.

Оператор Стів Аннікс підійшов до завдання з особливою увагою: якщо у Лавкрафта інопланетний колір залишався невимовним, то у фільмі Річарда Стенлі простір забарвлюється заворожуючим ліловим. Хоррор з Ніколасом Кейджем у головній ролі балансує на межі фарсу, відсилаючи то до «Менді», то до нічних жахів Джона Карпентера, але так і не є самостійним твором. Чого не скажеш про візуальний ряд – такого кольорового експіріенсу в жанрі, здається, не було давно. Гра з кольорами створює не лише настрій, але і подійну граматику – сам фільм перетворюється у своєрідний «світопис».

Таємне життя (2019)

A Hidden Life

біографічний, війна, драма, мелодрама

Режисер: Терренс Малік

Повернення Терренса Маліка до оповідального фільму мало успіх – «Таємне життя» зразу назвали другим «Деревом життя», де Малік розказав про долю мученика Франца Егерштеттера. Австрійский фермер відмовився присягнути Гітлеру і, залишаючись вірним своїм поглядам, був приречений на смерть.

Опорна точка маліковської трагедії – операторська робота Йорга Відмера, котрий справився з завданням у кращих традиціях Емануеля Любецкі. Ширококутові панорами і реактивні прольоти по просторах Австрії створюють особливе враження – фільм починає працювати на стику театральної, наповненої естетики і грубого, майже документального, реалізму. Цього разу в Маліка обійшлося без Великого вибуху і динозаврів, але так навіть і краще.