23-01-2022 Мистецтво 267

Видовищні фільми 2020 року з кращою операторською роботою

Видовищні фільми 2020 року. Кращі фыльми

Згадуємо фільми 2020-го року, які змогли зачарувати операторською роботою і незвичними візуальними рішеннями.

Хвилі (2019)

Waves


драма, мелодрама, спорт

Режисер: Трей Едвард Шульц

Мелодраматична епопея Трея Едварда Шульца – історія про сім’ю і 18-річного сина, який в один момент прощається з всіма надіями на майбутнє: спортивною кар’єрою, стосунками з дівчиною, а також сильною сім’єю з вимогливим батьком на чолі. Людські пристрасті і слабкості пускають героя вниз по низхідній.

«Хвилі» шикарно зіграний, майстерно оранжерований (в саундтреку – Аттікус Росс і Трент Резнор), але щонайважливіше, приголомшливо поставлений. Оператор Дрю Деніелс використовує найбільш зухвалі прийоми, щоб закрутити глядачу голову: це і ігри колірної палітри, що перетворюють трагедію фільму в неонові вистави, це і експерименти з використанням різних камер і форматів, а також ручна камера, яка дуже швидко поспішає за героями. Інакше кажучи, мова розповіді задається жвавою операторською роботою, яка має більшу вагу, ніж зміст. Воістину формалістське видовище – і задоволення від нього відповідне.

Манк (2020)

Mank


біографічний, драма, комедія

Режисер: Девід Фінчер

Довгоочікуваний проект Девіда Фінчера, головного перфекціоніста сучасного Голівуду, зовсім не обманув глядачів. Біографія одіозного сценариста і інтриганта Едварда Манкевича вміло стилізована під 30-40-і роки ХХ століття. Історичний триб′ют виражений не лише в скурпульозній роботі артистів, оркестрової музики композиторів і місії декораторів – камера Еріка Мессершмідта створює неймовірні піруети, виробивши технічні досягнення Грега Толанда – візіонера, який і створив відеоряд легендарного «Громадянина Кейна».

Окрім того, що монохромний кадр тут направляє до роботи Велса, робота оператора «Манка» виконує і іншу задачу – тішить око сучасного глядача, який в останній час знаходить ескапістське задоволення у чорно-білих фільмах (не лишнім буде згадати минулорічний успіх «Маяка»). Дякуючи такій операторській роботі кіно починає бути подібним до найкращих зразків гравюри.

Неогранені коштовності (2019)

Uncut Gems


драма, триллер

Режисери: Бен Сафді, Джош Сафді

Кримінальний триллер братів Сафді здійснив фокус, який довгий час не получався багатьом режисерам: перетворив Адама Сендлера з комедійного актора в суворого героя триллера. Та автентичність цієї шаленої картини – старання не лише актора, а й вмілого оператора Даріуса Хонджі.

Він створив наелектризований світ Нью-Йорка, повний метушні, кримінальних пристрастей і який живе в шаленому ритмі. Ручна камера тремтить, занурюється в саме тіло центральних вулиць міста, перетворюючи фільм в укол адреналіну. Холодний темпоритм задається також музикою Даніеля Лопатіна – вона є кращою парою візуального ряду. І найголовніше – Хонджі вводить глядача у світ кінокартини з ходу, буквально запихаючи і збиваючи з ніг, – тому робота Сафді створює відчуття тотальної дезорієнтації.

Вічне світло (2019)

Lux Æterna


драма, триллер

Режисер: Гаспар Ное

Гаспар Ное, провокатор і подразнювач вестибулярних апаратів, вернувся з новим проектом і, здається, знову зробив всім боляче. «Вічне світло» – історія про підводні каміння знімального процесу, в якому виробничий бардак набуває форми відьминського шабашу. Епілептичний хоррор Ное створив буквально на коліні, розігнавши 15-хвилинний ролик до 50 хвилин.

Цікаво, що від Ное ніколи не вимагається нічого нового – він любимий глядачем в експлуатації своїх витончених прийомів, які освоїв ще з дебютного фільму. В наявності традиційний набір для екстремалів: літаюча камера Бенуа Дебі, стробоскопічні пульсації, а також розділення подій в полікадрі. Суто оптичний і чесний у своєму візуальному втіленні, фільм Ное стає важливим актракціоном року. І справді жаль, що він так швидко закінчується.

Небезпечний елемент (2019)

Radioactive


біографічний, драма, мелодрама

Режисер: Маржан Сатрапі

Байопік про життя Марії Кюрі – великої жінки, яка володіє Нобелівською премією, яка відкрила радій, а разом з ним і весь ХХ вік. Марджан Сатрапі намагалася зробити з фільму поліфонічний твір, який і розказує біографію, і освічує гендерні проблеми, і візуалізує хід історії. В кожному з пунктів фільм зазнав поразки – він поспішний, погано збалансований і місцями зовсім незрозуміло для чого знятий.

Але операторська робота Ентоні Дод Ментла заслуговує окремої уваги. Дякуючи світловим ефектам, умілій композиції і поривчастим рухам камери «Небезпечний елемент» перетворюється в кінематографічний феєрверк, а Париж дев’ятнадцятого століття – в сторінку з яскравими коміксами.

Доказ (2020)

Tenet


бойовик, фантастика

Режисер: Крістофер Нолан

Крістофер Нолан в цьому році виявився найбільш зухвалим – мало того, що британець зняв віртуозний фільм-концепт, він ще і випустив його в розпал пандемії, намагаючись зробити перші кроки для відродження кіноіндустрії. Шпигунський бойовик Нолана – абсолютно формалістське видовище, яке поставило в центр розповіді природу часу і його реверсний хід.

Задум знайшов відповідне втілення – оператор Хойте Ван Хойтема, з яким Нолан співпрацює ще до зйомок «Інтерстеллара», запропонував провірений відеоряд, який досягає тріумфу в сценах екшену. Чого вартує епізод гонитви по автомобільній трасі, а також фінальна операція з ліквідації ворога – дякуючи оператору «Доказ» є детально відрепетований стратагемою, доволі складною кінематографічною операцією, де вимагаються ті ж якості, що потрібні міжнародному шпигуну: вправність, неочікувані рішення, а також технічне обладнання.

Колір з інших світів (2019)

Color Out of Space


жахи, фантастика

Режисер: Річард Стенлі

Екранізація одного з найвідоміших текстів Говарда Ф. Лавкрафта. Падіння загадкового метеориту на території сімейної ферми є початком інопланетного жаху – якась субстанція незабаром обволікує простір ферми таємним кольором і зводить жителів з розуму.

Оператор Стів Аннікс підійшов до задачі з особливою увагою – якщо у Лавкрафта інопланетний колір залишався невимовним, то у фільмі Річарда Стенлі простір забарвлюється заворожуючим ліловим. Хоррор з Ніколасом Кейджем в головній ролі балансує на межі фарсу, відсилаючи то до «Менді», то до нічних жахів Джона Карпентера, але так і не є самостійним твором. Чого не скажеш про візуальний ряд – такого кольорового експіріенсу в жанрі, здається, не було давно. Гра з кольорами створює не лише настрій, але і подійну граматику – сам фільм перетворюється в своєрідний «світопис».

Таємне життя (2019)

A Hidden Life


біографічний, війна, драма, мелодрама

Режисер: Терренс Малік

Повернення Терренса Маліка до оповідального фільму мало успіх – «Таємне життя» зразу назвали другим «Деревом життя», де Малік розказав про долю мученика Франца Егерштеттера. Австрійский фермер відмовився присягнути Гітлеру і, залишаючись вірним своїм поглядам, був приречений на смерть.

Опорна точка маліковської трагедії – операторська робота Йорга Відмера, який справився з задачею в кращих традиціях Емануеля Любецкі. Ширококутові панорами і реактивні прольоти по просторах Австрії створюють особливе враження – фільм починає працювати на стику театральної, наповненої естетики і грубого, майже документального, реалізму. Цього разу в Маліка обійшлося без Великого вибуху і динозаврів, але так навіть і краще.


Читайте также