Війна, кохання, перемога. Алла Дядик - Кузнецова (АКВа)

РІДНИЙ ХАРКІВ

Що зробив ворог з містом моїм?
Хто дозволив його розіп'яти?
Був привітний і затишний дім,
А тепер неможливо впізнати.

Пустка скрізь, тільки вітер гуля,
Лиш руїни кватал за кварталом.
Закривавлена бідна земля....
Що з моєю домівкою стало?

Рідний Харків -- любов і життя,
Ти назавжди у серці моєму.
Жах війни згине хай в небуття
Ми гніздечко своє знов зів'ємо,

Разом наш відбудуємо край,
Стане місто таким, як раніше.
Боже правий, катів покарай,
Хай панує над Харковом тиша.

ДИМИ

Ну скільки тої вже зими
У цьому році ще зосталось?
Переживем разом все ми --
В кулак країна об'єдналась.

Над стріхами летять дими,
Ще так багато болі в світі.
І обливаючись слізьми,
Додому ждуть матусі діток.

Кричить ніч пУгачем з пітьми,
Мерехкотять свічки в окопі,
А ангел обійма крильми,
Минають ночі й дні жорстокі.

Ну скільки тої вже зими,
У цьому році ще зосталось?
Дими клубочуться... дими...
А в них надія приховалась...

ПЕРЕМОЗІ НАШІЙ БУТИ

Переможем остаточно!
Не палати більше хатам.
Відпочинуть у садочку
Попід вишнями солдати.

Тероризму скрутим шию,
Щоб не зміг він панувати:
Куля серце не прошиє,
І уламкам не літати.

Хвилюванню скажем: "Годі!"
Сум припинимо і сльози.
Посміхнемось при нагоді
І довіримось прогнозу:

Зійде сонце українське,
Щоб світ білий об'єднати,
Зло все випалить ординське
І затихнуть всі гармати.

Перемозі нашій бути!
Виб'єм ворога -- це точно!
Спокій зможемо здобути
На цей раз вже остаточно.

ГЕРОЯМ СЛАВА! СЛАВА УКРАЇНІ!

Героям слава! Слава Україні!
Щаслива в нас і радісна сім'я.
Херсон і Миколаєв... Ми єдині!
І скаже скоро Крим : "А  ось і я..."

Ще кроків буде зроблено багато --
До перемоги, звісно, тяжко йти.
Та відстані ці мусимо здолати,
Щоб головної досягти мети.

Тремтить вороже плем'я. Не до жартів.
Наразі вже риторика не та...
Надію мати "на авось"* не варто --
Ніколи не було на них хреста.

Катюзі вчасно буде по заслузі
І борщик зварим з курки двох голів.
Всіх пом'янем... Затягнем: "Ой, у лузі..."
ЗітрЕмо сльози вдів та матерів.

Героям слава! Слава Україні!
Попереду жде вільне майбуття.
Ми сильні, ми незламні, бо єдині!
Успішне побудуємо життя.

*на російський авось

НЕМА НЕЗДІЙСНЕННИХ МРІЙ

Матуся колись казала:
"Ти, синку, запам'ятай.
В житті знань завжди замало,
Навчання нектар збирай.
Будь вірним своїй країні,
Працюй на благо сім'ї,
Даруй любов всю родині,
Традиції слав її."

Казав колись тато рідний,
Що добра у нас земля,
І край неймовірно плідний :
Родючі ліси, поля,
Родовища найбагатші --
Корисних копалин сонм.
Люди усі роботящі,
Тріпочуть серця в унісон.

Казав дідусь: "Рід наш славний.
Сміливим будь, мій козак!
Шануй закон православний,
Людську кров не лий за так,
А край борони наш гідно,
Коли ворог в дім заліз.
Сій хліб, плекай мову рідну --
Складеться життя без сліз."

Бабуся колись казала:
"Нема нездійсненних мрій!
Буває, що віри мало,
Буває -- замало дій...
І як би не намагався
Змінити хтось хід подій,
Іди вперед, не вагайся,
Життю, як дитя, радій!"

САЛТІВКА 17.08.2022.

Лютує кровожерлива потвора,
Приперта у глухий куток в Криму,
І прагне нас зламати орків свора,
Та Харків нищить вправно сарану.

В руїнах місто все, а дух не вбити,
Хоть душі знов злітають до зірок.
Скрапає сум і біль несамовитий...
І кожен день від втрат суцільний шок.

Злякати харків'ян вже нереально,
Страху нема давно, є тільки злість.
Швидка розплата прийде і тотальна,
За всі страждання ворог відповість.

Не маєш шансу, душогуб кривавий!
Примирення не буде -- не проси,
Збирай скоріш недопалки іржаві...
Хутчіш тікайте у раzzєю, пси!

СПЛИВАЄ ЧАС

Спливає час, відведений на літо.
Шугне в минуле зелені краса.
Впаде під ноги яблучко налите,
Синішими ще стануть небеса.

Вгамується нещадна літня спека,
Прозорості повітря набере,
У вирій вже збираються лелеки,
Осінній щем у горлі аж дере...

Яка вона у цьому році буде?
Така ж красива, як була торік?
Чи витримають осінь зИмну люди?
Чи захист дасть іконка-оберіг?

Я сподіваюсь, як завжди, на краще:
Все добре буде в нашому краю.
Господь не кине нас на призволяще,
Відстоємо свободу ми свою.

І сонце українське посміхнеться
Розтерзаній та стомленій землі,
І час життя нового розпочнеться
У кожному містечку та селі.

Здійсняться всі священні заповіти,
Прекрасну долю вишиємо ми.
Щасливі та здорові наші діти
Ніколи більш не знатимуть пітьми.