Війна, кохання, перемога. Єременко Єлизавета
Коханій
Коли розпочалася війна, я не вагався ні мить.
Пішов у лави ЗСУ, щоб тебе захистить.
Щоб кожну мрію кожної дитини України у своїм серці прихистить.
Щоб нашу землю українську від загарбників звільнить...
І я до серця свого притулю твою голову,
Щоб було чути тобі моє швидке серцебиття.
І до тебе, близької, повернуся скоро я,
Бо твоя безпека вдома - найбільша цінність мого життя.
І збиваю ракети я над тобою у небі,
Бо кохання дало мені крила!
Чи чуєш мене, мила, як я до тебе гукаю?
Кохання мене окрилило!
Ті дрони «Шахеди» та смерті посланці тебе більше не потурбують.
Бо кохання твоє зцілило рани мої,
Твої мрії й надія лікують!
І настане вже завтра наша перемога,
Веде додому мене моя побита дорога.
Із фронту іду, ледве тягнучи ноги,
Але з перемогою. Усім перемоги!
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
